«Статут про сибірських киргизів» 1822, в дореволюційній Росії законодавчий акт, що визначав систему управління «сибірськими киргизами» (казахами, що проживали на території Омської області). Вся територія, населена «сибірськими киргизами», складала Середній жуз, який охоплював декілька округів області. Округ складався з 15–20 волостей, волость – з 10–12 аулів, аул – з 50–70 кибиток. Адміністративні поліцейські, фінансові і судові функції в окрузі здійснював окружний наказ, що складався з голови (ага-султана), 2 призначених русявий.(російський) засідателів і 2 засідателів з «почесних киргизів» (бієв), що обиралися місцевою знаттю. Волость очолював султан, аул – старшина. Посадові особи числилися на державній службі: ага-султан мав чин майора, а за три терміни (9 років) перебування на посаді отримував потомствене дворянство. Ета система управління казахами в Омській обл. з деякими змінами зберігалася до 1917.
Публ.:. Полн. собр. законів Російської імперії, т. 38, [СПБ], 1830 № 29127.
