Середній жуз, група казахських пологів і племен, займала території сучасного Північного, Центрального, Північно-східного і Східного Казахстану. Склалася на початку 16 ст Землі С. же. відвіку були одним з найважливіших етнічних центрів, де складалися племінні союзи аланов і ін. народів; з освітою С. же. до нього увійшли племена кипчаков, аргин, найман, керей, уак, конграт. Основним заняттям населення було кочове скотарство; південна частина тяжіла до осіло-землеробських центрів Середньої Азії, північні і північно-східні райони — до Сибіру. Казахи вели обмін продуктів тваринництва на хліб, предмети ремесла і промислові товари. На території С. же. у різні періоди виникали феодальні ханства, що ворогували між собою. Міцніючі економічні зв'язки С. же. з Росією, набіги і грабежи джунгарських феодалів прискорили процес входження казахів С. же. до складу Росії (40-і рр. 18 ст). У 19 ст казахське населення С. же. складало більше 1 млн. чіл.
