Статут професійних союзів СРСР
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Статут професійних союзів СРСР

Статут професійних союзів СРСР, акт, регулюючий організаційну будову сов.(радянський) профспілок, компетенцію їх органів, права і обов'язку членів профспілки. Статут, що діє, затверджений 13-м-коду з'їздом профспілок 1 листопада 1963 [з доповненнями, внесеними на 14-м-коді (1968), 15-м-коді (1972) і 16-м-коді (1977) з'їздах профспілок СРСР]. Основні завдання профспілок, як вказано в статуті, – турбота про законні інтереси робітників і всіх трудящих, про поліпшенні умов їх праці і побуту, посилення контролю за дотриманням трудового законодавства, правив і норм охорони праці і техніки безпеки.

  Згідно із статутом членом профспілки може бути що кожен працює у виробничому об'єднанні (на комбінаті), науково-виробничому об'єднанні, на підприємстві, в колгоспі, установі або організації, а також що кожен вчиться вищого або середнього спеціального учбового закладу професійно-технічні училища. Статутом передбачені право члена профспілки обирати і бути вибраним у всі профспілкові органи, вільно обговорювати на зборах всі питання профспілкової роботи і обов'язок чесно і сумлінно працювати, строго дотримувати державну і трудову дисципліну і ін.

  В статуті закріплено, що профспілки СРСР володіють правом законодавчої ініціативи (в особі своїх загальносоюзних і республіканських органів); будуються на основах демократичного централізму і організовуються за виробничим принципом. Статутом визначені структура і функції профспілкових органів. Основою профспілки є первинні профспілкові організації, об'єднуючі членів профспілки, що працюють в одній організації або виучуються в одному учбовому закладі, за наявності не менше 5 членів профспілки. Найвищий керівний орган первинної організації – загальні збори членів профспілки. Для ведення поточної роботи первинна профорганізація, що налічує не менше 15 член, обирає фабричний, заводський, місцевий комітет (ФЗМК), а об'єднуюча менше 15 членів – профорганізатора і його заступника строком на 1 рік. Найвищий орган профспілок СРСР – з'їзд профспілок СРСР, що скликається один раз в 5 років, а в проміжках між з'їздами – Всесоюзна центральна рада професійних союзів (ВЦСПС).

  Безпосереднє керівництво первинними профспілковими організаціями галузі в межах відповідної адміністративної одиниці здійснюють республіканські, краєві (обласні) районні, міські комітети галузевих профспілок. Найвищі органи галузевих профспілок – їх з'їзди і обирані з'їздами центральні комітети (ЦК). Для керівництва роботою місцевих профспілкових органів створюються міжсоюзні органи – республіканські, краєві (обласні) ради профспілок.