«Спеціальні права запозичення» (СПЗ; Special Drawing Rights — SDR), міжнародні резервно-розрахункові засоби в рамках Міжнародного валютного фонду (МВФ). Існують у вигляді записів на спеціальних рахівницях країн — членів МВФ і призначені для покриття дефіцитів їх платіжних балансів, поповнення валютних резервів і розрахунків з фондом. Введені в 1970. До 1974 в розрахунках в СП(Збори постанов) З брали участь майже всі країни — члени МВФ. Операції із СП(Збори постанов) З проводяться з відома і під контролем МВФ. Відповідно до встановлених МВФ правил країна, що має дефіцит платіжного балансу і що бажає скористатися виділеними нею СП(Збори постанов) З, може отримати в обмін на них необхідну іноземну валюту від якої-небудь ін. країни-члена (за домовленістю безпосередньо з даною країною або через МВФ), Як кредитор МВФ «призначає» країну з активним платіжним балансом і, що особливо важливе, що має достатні валютні резерви. У міру поліпшення стану платіжного балансу країна-дебітор повинна погашати отримані нею кредити, відновлюючи т.ч. запаси СП(Збори постанов) З на своєму рахунку. Протягом 1970—72 випущено і розподілено між країнами-учасницями пропорційно їх квотам в МВФ близько 9,4 млрд. СП(Збори постанов) З (по 3 млрд. в середньому за рік). Надалі випуск СП(Збори постанов) З був припинений, Первинне вартісне вираження одиниці СП(Збори постанов) З було визначено в 0,888671 г чистого золота, тобто прирівняно до золотого вмісту доллара США до його девальвації в грудні 1971. З 1 липня 1974 МВФ визначає вартість СП(Збори постанов) З побічно по відношенню до средневзвешенной вартості 16 найважливіших валют капіталістичних країн (у цій сукупності валют питома вага вартості долара США складає 33%) на основі щоденних даних про рух їх курсів. По операціях в СП(Збори постанов) Із стягується і виплачується відсоток по ставці, що спочатку складала 1—2%, а з 1974 до 5%. Створення СП(Збори постанов) З переслідувало мету укріпити капіталістичну валютну систему, збільшити сурогати міжнародних платіжних засобів і витіснити золото з сфери міжнародних розрахунків . Деякі західні економісти бачать в СП(Збори постанов) З прообраз міжнародної колективної валюти капіталістичних країн. Проте на сучасному етапі валютної кризи, коли у всіх капіталістичних країнах інфляція прийняла загальний і хронічний характер, будь-які спроби штучно оздоровити капіталістичну валютну систему, у тому числі введення і використання СП(Збори постанов) З як міжнародні платіжні засоби, приречені на провал, СП(Збори постанов) З можуть лише частково виконувати функції світових грошей, оскільки вони не мають вартості і реального забезпечення, випуск і розподіл їх обмежені лімітами, що довільно встановлюються МВФ.
