«Положення робочого класу в Англії» . За власними спостереженнями і достовірними джерелами, робота Ф. Енгельса, що є першим обширним діалектико-матеріалістичним аналізом капіталізму, а також положеннями і ролями пролетаріату в буржуазному суспільстві. У ній Енгельс підвів підсумки зробленого їм в 1842—44 вивчення умов життя англійського робочого класу. Написана у вересні 1844 — березні 1845. Вперше опублікована в 1845 в Лейпцігу на німецькій мові, потім — в 1887 в Нью-Йорку і в 1892 в Лондоні англійською мовою 1-е видання в Росії вийшло в 1905. У СРСР робота була опублікована 10 разів загальним накладом 175 тис. екз.(екземпляр) на 7 мовах. Надрукована в 2-м-коді томі 2-го видання Соч. К. Маркса і Ф. Енгельса.
В «Додатку до американського видання» (1887) Енгельс відзначав, що цю роботу не можна розглядати як твір зрілого марксизму (див. К. Маркс і Ф. Енгельс, Соч., 2 видавництва т. 21, с. 265). Досліджуючи соціально-економічних буд Англії 2-ій половині 18 — 1-ій половині 19 вв.(століття), він виявив ряд закономірностей капіталістичного способу виробництва. Енгельс дав аналіз промислового перевороту, фабричного пролетаріату, що зумовив виникнення, досліджував генезис останнього і показав непримиренність інтересів робітників і капіталістів. Він прийшов до виводу про неминучість утворення при капіталізмі промисловій резервній армії праці, періодичного повторення економічних криз і посилення експлуатації робочого класу у міру розвитку капіталізму. К. Маркс в «Капіталі» відзначав, що Енгельс в своїй роботі виявив глибоке розуміння духу капіталістичного способу виробництва і що приведені в його книзі дані про положення англійського робочого класу не зазнали скільки-небудь істотних змін після закінчення 20 років після виходу в світ роботи (див. там же, т. 23, с. 251—52, прим.(примітка)). Описуючи важкі умови життя і праці робітників в Англії і досліджуючи чинники, що визначають рівень заробітної плати, Енгельс показав, що само положення пролетаріату неминуче штовхає його на боротьбу за своє звільнення. Він дав високу оцінку чартизму і в той же час відзначав, що успіхи англійського робочого руху 30— 40-х рр. 19 ст не ліквідували жорстоку капіталістичну експлуатацію, що «... причину тяжкого положення робочого класу слід шукати... у самій капіталістичній системі» (там же, т. 21, с. 262). Енгельс прийшов до виводу, що страйки і союзи, виступаючи важливим засобом організації і виховання робочого класу, все ж безсилі звільнити його від найманого рабства. Лише з'єднання робочого руху з соціалізмом здатне вирішити це завдання.
В цій роботі Енгельс зробив істотний крок до вироблення матеріалістичного розуміння історії і тим самим — до наукового обгрунтування комунізму. На прикладі Англії він розкрив зв'язок між промисловим переворотом і змінами в класовій структурі суспільства. Тим самим Енгельс впритул підійшов до дозволу вузлової проблеми матеріалістичного розуміння історії — до відкриття діалектики продуктивних сил і виробничих стосунків. Він показав, що існує прямий зв'язок між розвитком крупної промисловості і робочого руху, що неминучі пролетарська революція і перехід управління суспільством в руки робочого класу. Енгельс прийшов до розуміння того, що комуністичних буд суспільства стануть закономірним результатом робочого руху, класової боротьби пролетаріату. Він критикував недоліки англійських соціалістів — послідовників Р. Оуена — за те, що «вони не визнають історичного розвитку і тому хочуть перевести країну в комуністичний стан негайно ж, негайно, а не шляхом подальшого розгортання політичної боротьби до її завершення, при якому вона сама себе скасує...» (там же, т. 2, с. 460).
Оцінюючи значення цієї роботи, В. І. Ленін писав: «Енгельс перший сказав, що пролетаріат не лише страждаючий клас; що саме той ганебний економічний стан, в якому знаходиться пролетаріат, неспинно штовхає його вперед і заставляє боротися за своє кінцеве звільнення... Політичний рух робочого класу неминуче приведе робітників до свідомості того, що у них немає виходу поза соціалізмом» (Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 2, с. 9).
Літ.: Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 21, с. 260—66, 345—53; т. 22, с. 272—85, 326—41; т. 30, с. 280; т. 47, с. 512— 519; Енгельс Ф., Біографія, М., 1970, с. 54—62; Енгельс — теоретик, М., 1970, с. 105—18, 146—47; Леонтьев Л. A.. Роль Ф. Енгельса у формуванні і розвитку марксистської політичної економії, М., 1972, гл.(глав) 3.
