«Люд польський» (Lud polski), найменування ряду політичних організацій лівого крила польської еміграції у Великобританії. «Л. п.» 1835—46 — 1-я польська революційно-демократична організація. Заснована революційно-демократичними групами, що вийшли в 1835 із-за програмних розбіжностей з Польського демократичного суспільства (ПДО). Складалася з 3 громад (общин): «Грудзендз» (у Портсмуті), головне вічко «Л. п.» «Умань» (на острові Джерси), «Прага» (у Лондоні). Ідеологи «Л. п.» — С. Ворцель і Т. Кремповецкий . «Л. п.» виступав за знищення шляхом селянської революції феодалізму, станової нерівності, приватної власності на землю. Після Краківського повстання 1846 «Л. п.», визнавши найважливішим завданням об'єднання демократичних сил, самораспустілся, члени «Л. п.» увійшли в ПДО.
В 1853—56 «Л. п.» був відтворений на колишніх ідеологічних позиціях діячами 1-го «Л. п.» — Я. Криньським і З. Свентославським. Основне вічко «Л. п.» — «Революційна громада Лондон» встановила тісний контакт з А. І. Герценом і Н. П. Огаревим. У початку 60-х років припинила активну діяльність. Деякі члени організації брали участь в підготовці Польського повстання 1863—64 .
В 1872 старі діячі «Л. п.» — Я. Криньський, Л. Оборський і представники «молодої еміграції» — учасники Польського повстання 1863—64 і Паризької Комуни 1871 В . Врубльовський, Яр.Домбровський та інші знов створили «Л. п.». «Л. п.» підтримував контакти з К. Марксом і Ф. Енгельсом, з російськими народниками-емігрантами. Після 1876 діяльність «Л. п.» завмерла.
Літ.: Енгельс Ф., Емігрантська література, Маркс До. і Енгельс Ф., Вигадування, 2 видавництва, т. 18; його ж, За Польщу, там же; Temkinowa Н., Gromady Ludu polskiego, [Warsz.], 1962; Borejsza J. W., W kr ę gu wielkich wygnańców (1848—1895), [Warsz.], 1963.
