Польське демократичне суспільство, політична організація 30—60-х рр. 19 ст Засновано в Парижі 17 березня 1832 групою польських емігрантів. На чолі організації стояв (з 1836) виборний орган «Централізація» (до 1849 знаходився у Франції, потім у Великобританії). Маніфест (1836) П. д. о. проголошувало гасло «народної революції» (вважаючи її головною силою селянство), відміну феодальних повинностей і станової нерівності, передачу селянам в власність їх земельних наділів (без викупу). В той же час П. д. о. виступало з проповіддю класового світу усередині нації, прагнуло відновити Польщу у межах 1772 (з включенням українських, білоруських і литовських земель). Склад П. д. о. був строкатим: від буржуазних націонал-лібералів і помірних демократів (Л. Мерославський і ін.) до утопічних соціалістів (радикальна група С. Ворцеля, в 1835 с П, що порвала. д. о. і що заснувала революційно-демократичне суспільство «Люд польський» ). Діяльність П. д. о. мала велике значення для розвитку польського національно-визвольне рухи: організація підготувала Краківське повстання 1846, її члени активно брали участь в Революції 1848—49. З посиленням в 50-х рр. усередині П. д. о. ідейного розброду вплив організації значно зменшився. У 1862, після створення Центрального національного комітету (ЦНК), П. д. о. самоліквідіровалось, призвавши своїх членів боротися за незалежність Польщі під керівництвом ЦНК.
Літ.: Міллер І., Селянське питання в програмі Польського Демократичного суспільства (30-і — 40-і рр. XIX ст), «Питання історії», 1948 № 9; Tyrowicz М., Towarzystwo Demokratyczne Polskie..., Warsz., 1964; Rzadkowska H., Działainość Centralizacji londońskiej Towarzystwa Demokratycznego polskiego. 1850—1862, Wrocław, 1971.
