Мерославський (Mierosławski) Людвік (17.1.1814, Немур, — 22.11.1878, Париж), польський політичний діяч. Учасник Польського повстання 1830—31 ; в еміграції (у Франції) написав про повстання велику роботу, яка принесла йому популярність військового теоретика. З 1842 М. — член «Централізації» Польського демократичного суспільства . В 1845 був направлений до Познані для організації польського визвольного повстання, але незадовго до наміченого терміну повстання арештований прусськими властями і засуджений до страти, яка була замінена довічним висновком. Звільнений в результаті тієї, що почалася в березні 1848 революцій в Германії. У березні — травні 1848 в Познаньському князівстві керував польськими національними загонами; після роззброєння цих загонів пруссаками був висланий до Франції. У грудні 1848 — квітні 1849 командував революційними силами Сіцілії, а в червні 1849 — армією баденсько-пфальцських повстанців. У 50—60-х рр., живучи у Франції, встановив контакти з бонапартистами, прагнув підпорядкувати собі керівництво зростаючим революційним рухом в Польщі, був противником російсько-польського революційного союзу, очолив праве крило «червоних», інтригував проти Центрального національного комітету . На початку Польського повстання 1863—64 був проголошений диктатором. Прибувши на охоплену повстанням польську територію, М. потерпів в лютому 1863 поразку від царських військ, після чого знов виїхав за кордон. Надалі істотної політичної ролі не грав.
Соч.: Powstanie narodu polskiego w гокu 1830 i 1831, t. 1—8, P.-Poznań, 1845—87; Pamiętnik Mierosławskiego (1861—1863), Warsz., 1924.
Літ.: Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 7, с. 116, 199; т. 29, с. 61, 63; Żychowski М., Ludwik Mierosławski, Warsz., 1963.
