Врубльовський (Wróblewski) Валерій Антоній [15(27) .12.1836, містечко Жолудек, нині Гродненська область, — 5.8.1908, Уарвіль, Франція], діяч польського і міжнародного революційного руху. З дрібної шляхти. Вчився в Лісовому інституті в Петербурзі. Під час польського повстання 1863—64 командував повстанськими загонами в Гродненській і Люблінській губерніях. 7 (19) січня 1864 Ст був важко поранений в бою; емігрував до Франції. У час франко-пруської війни 1870—71 вступив в Національну гвардію, брав участь в обороні Парижа. Після проголошення Паризької Комуни — генерал, командував загонами, що обороняли столицю з Ю. З падінням Комуни емігрував до Лондона. З 1872 — член Генеральної ради 1-го Інтернаціоналу як секретар-кореспондент для Польщі, підтримував К. Маркса і Ф. Енгельса в їх боротьбі проти М. А. Бакуніна. У 1872 Ст очолив організоване в Лондоні польське революційне суспільство «Люд польський» ; пропагував ідеї російсько-польського революційного союзу. В кінці 70-х рр. в Женеві Ст встановив контакти з російськими революціонерами і групою перших польських марксистів. Похований на кладовищі Пер-Лашез в Парижі.
Соч., у кн.: Вибрані проїзв.(твір) прогресивних польських мислителів, т. 3, М., 1958, с. 954—56, 1034—38.
Літ.: Абрамавічюс Ст Е., Дяків Ст А., Валерій Врубльовський, М., 1968; Złotorzycka М., Walery Wróblewski, Warsz., 1966; Borejsza I. W., Patriota bez paszportu, Warsz., 1970.
