«Культуркампф» (йому. Kulturkampf — боротьба за культуру), поширене в літературі найменування заходів уряду О. Бісмарка в 70-х рр. 19 ст проти католицької церкви — головної опори католицької партії «Центру», яка виражала сепаратистські, антипрусські тенденції (головним чином в Західній і Південно-західній Німеччині). У ході «До.» були проведені закони про заборону священикам вести політичну агітацію (дек. 1871), про позбавлення духівництва права нагляду за школами (березень 1872), про передачу в руки держави справи підготовки і призначення на посаді духовних осіб (1873) і ін. У лютому 1875 були розбещені майже всі католицькі ордени і проведений закон про цивільний брак. Уряд Бісмарка використовував «До.» для посилення національного гніту в польських землях, що знаходилися під німецьким пануванням, і розпалювання релігійних пристрастей з метою відвернення робітників від класової боротьби. Характеризуючи «До.», В. І. Ленін писав: «Такою боротьбою Бісмарк лише укріпив войовничий клерикалізм католиків, лише пошкодив справі дійсної культури, бо висунув на перший план релігійні ділення замість ділень політичних...» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 17, с. 416—17). В кінці 70 — початку 80-х рр. Бісмарк в цілях об'єднання всіх консервативних сил пішов на примирення з католицьким духівництвом: більшість законів, прийнятих в період «До.», було скасовано; збереглися лише закони про цивільний брак і про вигнання єзуїтів.
Літ.: Німецька історія в новий і новітній час, т. 1, М., 1970, с. 334—37; Kissling J. B., Geschichte des Kulturkampfes im Deutschen Reiche, Bd 1—3, Freib., 1911—1916.
