«Гімн про Нібелунгах» («Das Nibelungenlied»), пам'ятник німецького героїчного епосу. Названа по імені міфічного народу — карликів, власників і охоронців скарбу. Поема записана близько 1200; вперше опублікована в 1757 І. Я. Бодмером . Народна в своїх витоках, «П. про Н.» виявляє значний вплив феодально-рицарської ідеології і культури. 1-я частина поеми оповідає про подвиги і смерть багатиря Зігфріда, 2-я — про мести його дружини Крімхильди і трагічному фіналі кривавого розбрату (віддзеркалення історичних переказів про знищення гунами бургундської держави). Пов'язані з образом Зігфріда чарівні мотиви особливо яскраво виражені в скандальних версіях оповіді і в німецькій «Пісні про Рогового Зігфріда». В питанні про походженні «П. про Н.» сучасна наука дотримується погляду А. Хойслера, що встановив закономірність розростання коротких епічних пісень у великі епопеї. До сюжету «П. про Н.» зверталися багато авторів — Ф. Фуке, Ф. Хеббель, Р. Вагнер, Г. Ібсен і ін. Фашистські літературознавці намагалися представити героїв «П. про Н.» виразниками особливого «нордичного духу», ігноруючи межі схожості поеми з епосом ін. народів.
Ізд.: Das Nibelungenlied, Lpz., 1964; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Гімн про Нібелунгах, Л., 1972.
Літ.: Хойслер А., Німецький героїчний епос і оповідь про Нібелунгах. [Вступ. ст. і прим.(примітка) Ст М. Жірмунського], М., 1960; Panzer F., Das Nibelungenlied. Entstehung und Gestalt, Stuttg.— Köln, 1955; Bekker H., The Nibelungenlied, Toronto [1971]; Abeling Th., Das Nibelungenlied und seine Literatur. Eine Bibliographie und vier Abhandlungen, N. Y., [1970].
