Фуке Фрідріх де ла Мотт
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Фуке Фрідріх де ла Мотт

Фуке (Fouqué) Фрідріх де ла Мотт (de la Motte) (12.2.1777, Бранденбург, — 23.1.1843, Берлін), німецький письменник. Друкувався з 1804 під псевдонімом Пеллегрін (Pellegrin). У 1813—14 видавав романтичний журнал «Музи» («Die Musen»). Антинаполеонівські «Вірші 1813 роки» сковані від націоналістичних мотивів. У романі «Чарівне кільце» (1813) і в циклі героїчних драм «Герой Севера» (1808—10) оспівував феодально-рицарське середньовіччя. Фольклорним джерелам близькі «Чоловічок з-під шибениці» (1810) і «Ундіна» (1811, російський віршований пер.(переведення) Ст А. Жуковського, 1837), на основі якої виникла перша німецька романтична опера Е. Т. А. Гофмана (1813).

  Соч.: AusgewähIte Werke, Bd 1—12, Halle/saale, 1841; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Розаура і її родичі, в кн.: Розповідач, або Вибрані повісті іноземних авторів, видані Н. Гречем, ч. 2, СП(Збори постанов) Би, 1832.

  Літ.: Биків А., Творець «Ундіни», «Живописний огляд», 1893 №3; Schmidt A., Fouqué und einige seiner Zeitgenossen, Karlsruhe, 1958.