Магнітний ланцюг
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Магнітний ланцюг

Магнітний ланцюг, послідовність магнетиків, по яких проходіт магнітний потік. Поняттям М. ц. широко користуються при розрахунках електричних машин, трансформаторів, постійних магнітів, електромагнітів, реле, магнітних підсилювачів, електровимірювань і інших приладів. У техніці поширені як М. ц., у яких магнітний потік практично повністю проходіт у феромагнітних тілах (замкнуті М. ц.), так і М. ц., що включають окрім феромагнетиків, діамагнітниє середовища (наприклад, повітряні зазори). Якщо магнітний потік збуджується в М. ц. постійними магнітами, то такий ланцюг називають поляризованим. М. ц. без постійних магнітів називають нейтральною, магнітний потік в ній збуджується струмом, що протікає в обмотках, що охоплюють частину або всю М. ц. Залежно від характеру струму збудження розрізняють М. ц. постійного, змінного і імпульсного магнітних потоків. Унаслідок повної формальної аналогії електричних і магнітних ланцюгів до них застосуємо загальний математичний апарат. Наприклад, для М. ц. аналогом Ома закону служить формула F = Ф · R m , де Ф магнітний потік, R m магнітний опір, F магніторушійна сила . До М. ц. застосовні Кирхгофа правила і т.д. Існує, проте, і принципова відмінність між М. ц. і електричним ланцюгом: у М. ц. з незмінним в часі потоком Ф не виділяється Джоуль тепло (див. Джоуля — Лінь закон ), тобто немає розсіяння електромагнітної енергії.

  Літ.: Калашников С. Р., Електрика, М., 1956 (Загальний курс фізики, т. 2); Поліванов До. М., Феромагнетики, М. — Л., 1957.