Кирхгофа правила, правила, що встановлюють співвідношення для струмів і напруги в розгалужених електричних ланцюгах постійного або квазістаціонарного струму . Сформульовані Р. Р. Кирхгофом в 1847. Перше До. п. витікає із закону збереження заряду і полягає в тому, що сума алгебри сил струмів l до , провідників (вузлі), що сходяться в будь-якій точці розгалуження, дорівнює нулю, тобто ; тут l — число струмів, що сходяться в даному вузлі, причому струми, що притікають до вузла, вважаються позитивними, а струми, витікаючі з нього, - отріцательнимі . Друге До. і. у будь-якому замкнутому контурі, довільно виділеному в складній мережі провідників сума алгебри всіх падінь напруги l до R до на отд.(окремий) ділянках контура дорівнює сумі алгебри електрорушійних сил (едс) E до в цьому контурі, тобто
тут m — число ділянок в замкнутому контурі (на мал.(малюнок) m = 3) , I до і R до — сила струму і опір ділянки номера до; при цьому слід вибрати позитивний напрям струмів і едс(електрорушійна сила), наприклад вважати їх позитивними, якщо напрям струму збігається з напрямом обходу контура за годинниковою стрілкою, а ЕДС підвищує потенціал у напрямі цього обходу, і негативними — при протилежному напрямі. Друге До. п. виходить в результаті вживання Ома закону до різних ділянок замкнутого ланцюга.
До. п. дозволяють розраховувати складні електричні ланцюги, наприклад, визначати силу і напрям струму в будь-якій частині розгалуженої системи провідників, якщо відомі опори і едс(електрорушійна сила) всіх його ділянок. Для системи з n провідників, створюючих r вузлів, складають n рівнянь: r — 1 рівняння для вузлів на основі першого До. п. (рівняння для останнього вузла не є незалежним, а витікає з попередніх) і n— ( r— 1) рівнянь для незалежних замкнутих контурів на основі другого До. п.; кожен з n провідників в ці останні рівняння повинен увійти хоч би один раз. Т. до. при складанні рівнянь потрібно враховувати напрями струмів в провідниках, а вони заздалегідь не відомі (і мають бути знайдені з вирішення системи рівнянь), то спочатку ці напрями задаються довільно; якщо при рішенні для якого-небудь струму виходить негативне значення, то це означає, що його напрям протилежний до вибраного.
Літ.: Фріш С. Е. і Тіморева А. Ст, Курс загальної фізики, 7 видавництво, т. 2, М., 1958 § 169; Калашников С. Р., Електрика, М., 1956 (Загальний курс фізики, т. 2) § 79.
