Ома закон
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ома закон

Ома закон , встановлює, що сила постійного електричного струму I в провіднику прямо пропорційна різниці потенціалів (напрузі) U між двома фіксованими точками (перетинами) цього провідника:

RI = U . (1)

  Коефіцієнт пропорційності R , залежний від геометричних і електричних властивостей провідника і від температури називається омічним опором або просто опором, даної ділянки провідника. О. з. відкритий в 1826 німецьким фізиком Р. С. Омом .

  В загальному випадку залежність між I і U нелінійна, проте на практиці завжди можна в певному інтервалі напруги вважати її лінійною і застосовувати О. з.; для металів і їх сплавів цей інтервал практично необмежений.

  О. з. у формі (1) справедливий для ділянок ланцюга, що не містять джерел електрорушійної сили (едс). За наявності таких джерел (акумуляторів, термопар, динамомашин і пр.) О. з. має вигляд:

RI = U + E , (2)

  де Е — едс(електрорушійна сила) всіх джерел, включених в дану ділянку ланцюга. Для замкнутого ланцюга О. з. набуває наступної форми:

R п I = E , (3)

  де R n = R + R I — повний опір всього ланцюга, рівний сумі зовнішнього опору ланцюгу R і внутрішнього опору R i джерела едс(електрорушійна сила). Узагальненням О. з. на випадок розгалужених ланцюгів є Кирхгофа правила .

  О. з. можна записати також в диференціальній формі, що зв'язує в кожній точці провідника щільність струму j з повною напруженістю електричного поля. Потенційне електричне поле напруженості Е , що створюється в провідниках мікроскопічними зарядами (електронами і іонами) самих провідників, не може підтримувати стаціонарний рух вільних зарядів (струм), т.к. работа цього поля на замкнутій дорозі дорівнює нулю. Струм підтримується неелектростатичними силами різного походження (індукційного, хімічного, теплового і т.д.), які діють в джерелах едс(електрорушійна сила) і які можна представити у вигляді деякого еквівалентного непотенційного поля з напруженістю Е стр , називається стороннім. Повна напруженість поля, провідника, що діє усередині, на заряди, в загальному випадку рівна Е + Е стр . Відповідно диференціальний О. з. має вигляд:

r j = E + Е стр , або j   = s( E + Е стр ), (4)

  де r — питомий опір матеріалу провідника, а s=1/r — питома електропровідність.

  О. з. у комплексній формі справедливий також для синусоїдальних квазістаціонарних струмів :

ZI = E , (5)

  де Z — повний комплексний опір, рівний Z = R+ ix , R — активне, а ix — реактивне опори ланцюгу. За наявності індуктивності L і ємкості З в ланцюзі квазістаціонарного струму частоти w Х = w L — 1/w З .

  Літ.: Курс фізики, під ред. Н. Д. Папалекси, т. 2, М. — Л., 1948; Калашников С. Р., Електрика, М., 1964 (Загальний курс фізики, т. 2); Фізичні основи електротехніки, під общ. ред. До. М. Поліванова, М. — Л., 1950.