Кирхенштейн Август Мартинович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кирхенштейн Август Мартинович

Кирхенштейн Август Мартинович [6(18) .9.1872, Мазсалаца, нині Валмієрського району Латвійської РСР, — 3.11.1963, Рига], радянський державний діяч, учений-мікробіолог, академік АН(Академія наук) Латвійською РСР (1946), Герою Соціалістичного Труда (1957). Член КПРС з 1941. Народився в селянській сім'ї. Закінчив Юрьевський ветеринарний інститут (1902). За революційну діяльність в 1905 піддавався репресіям, в тому ж році емігрував за кордон. У 1917 повернувся до Латвії, брав участь в революційному русі. Займався науково-педагогічною роботою, був одним з організаторів Латвійського університету і сільськогосподарської академії. З 1923 професор кафедри мікробіології Латвійського університету. У 1940 прем'єр-міністр народного уряду і президент Латвії. Після встановлення Радянської влади в 1940—52 голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР, заступник голови Президії Верховної Ради СРСР (1941—52); одночасно з 1946 директор інституту мікробіології АН(Академія наук) Латвійською РСР. У 1951—1958 віце-президент АН(Академія наук) Латвійською РСР. Основні праці в області мікробіології і вітамінології. Нагороджений 6 орденами Леніна, 4 ін. орденами, а також медалями.