кубків Воронковідних культура , прадавня (4—3-і тис. до н.е.(наша ера)) землеробська і скотарство неолітична культура Північної і Центральної Європи. Поширена на території сучасної Данії, Південної Швеції, Нідерландів, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), ГДР(Німецька Демократична Республіка), Чехословакії, Польщі і західних областей СРСР (на Волині, в басейні Буга). Виділена на початку 20 в.; названа по типовій формі кераміки — кубку з воронкоподібною шийкою. Ст до. до. відома в основному по похованнях — в простих земляних могилах, в кам'яних ящиках — цистах, в довгих курганах з трикутним кам'яним обкладанням, в дольменах під круглими або прямокутними курганами, в корідорообразних гробницях. Ст до. до. утворює ряд локальних груп. Періодизація її розроблена на данському матеріалі. Виділені періоди: ранненеолітічеський (дольмени); средненеолітічеський (могили з коридором); поздненеолітічеський (цисти). Основні керамічні форми: кубок з воронкоподібною шийкою, кубок з вушками на плічках, бутель з комірцем. Характерний інвентар: кременеві оббиті і поліровані сокири-тесла, кинджали і кам'яні поліровані бойові сокири.
Літ.: Захарук Ю. Н., Поселення культури воронковідних судин на Волині, в сб.(збірка): Короткі повідомлення Ін-та історії матеріальної культури, ст 67, М., 1957; Чайлд Р., У витоків європейської цивілізації, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1952; Becker C. J., The introduction of farming into Northern Europe, «Cahier d’histoire mondiale», 1955, v. 2 № 4; Jażdżewski K., Kultura puharów leikowatych w Polcke Zachodniej i Srodkowej, Poznań, 1936 (Biblioteka Prehistoryczna, t. 2).
