Воронів Авенір Аркадійович [р. 15(28) .11.1910, Оранієнбаум, нині Ломоносов Ленінградської області], радянський учений в області теорії автоматичного управління, академік АН(Академія наук) СРСР (1970). Член КПРС з 1943. У 1938 закінчив Ленінградський політехнічний інститут і працював інженером на ГРЕС(державна районна електростанція) в р. Балахна області Горького. З 1946 викладач МВТУ(Московське вище технічне училище імені Н. Е. Баумана) ним. Баумана, з 1948 співробітник інституту автоматики і телемеханіки (нині інститут проблем управління), в 1955—64 заступник директора інституту електромеханіки АН(Академія наук) СРСР, в 1964—70 заступник директора інституту проблем управління, з 1970 директор інституту автоматики і процесів управління Далекосхідного наукового центру АН(Академія наук) СРСР. У 1958—64 викладав в Ленінградському політехнічному інституті і з 1966 в Московському інституті радіотехніки, електроніки і автоматики.
Запропонував нові методи дослідження динамічних процесів в лінійних і нелінійних системах; розробив методи синтезу цифрових обчислювальних пристроїв для програмного управління; спільно з учнями розробив частотні методи моделювання, що дозволяють здійснити оптимальний вибір систем обробки інформації. Нагороджений орденом Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Елементи теорії автоматичного регулювання, 2 видавництва, М., 1954; Основи теорії автоматичного управління, ч. 1—3, М. — Л., 1965—70; Дослідження операцій і управління, М., 1970.
