Шістнадцятий з'їзд ВКП(б)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шістнадцятий з'їзд ВКП(б)

Шістнадцятий з'їзд ВКП(б), відбувся 26 червня — 13 липня 1930 в Москві. Було присутньо 1268 делегатів з вирішальним голосом і 891 — з дорадчим, що представляли 1260874 члени партії і 711609 кандидатів. Порядок дня: Політичний звіт ЦК (доповідач І. Ст Сталін); Організаційний звіт ЦК (Л. М. Кагановіч); Звіт Центральної ревізійної комісії (М. Ф. Володимирський); Звіт ЦКК(Центральна контрольна комісія) (Р. До. Орджонікідзе); Звіт делегації ВКП(б) в ІККИ (Ст М. Молотів); Виконання п'ятирічного плану промисловості (Ст Ст Куйбишев); Колгоспний рух і підйом сільського господарства (Я. А. Яковлєв); Завдання профспілок в реконструктивний період (Н. М. Шверник); Вибори центральних установ партії.

загрузка...

  В звітній доповіді ЦК і в прийнятій з цього питання резолюції з'їзду був дан аналіз міжнародного і внутрішнього положення СРСР, визначені основні завдання нового етапу будівництва соціалізму. Радянський Союз вступив в смугу бурхливого економічного підйому і гігантського розгортання соціалістичного будівництва. Капіталістичні країни знаходилися в стані економічної кризи і серйозних політичних потрясінь. Криза прискорила фашизацію внутрішніх режимів і підготовку нових імперіалістичних воєн. З'їзд призвав партію і народ відстоювати політику світу у всьому світі і всемірно кріпити обороноздатність СРСР. В області внутрішньої політики з'їзд узяв курс на прискорення темпів соціалістичного будівництва, спираючись на успіхи індустріалізації країни. У 1929—30 питома вага промисловості в народному господарстві склала 53%. Соціалістичний сектор в крупній промисловості в 1930 складав 99,3%. За перші роки п'ятирічки СРСР по темпах розвитку промисловості обігнав передові капіталістичні країни, але ще значно відставав від них по рівню промислового виробництва. З'їзд доручив ЦК забезпечити і надалі високі темпи соціалістичного будівництва, добитися виконання п'ятирічки в 4 роки. Успіхи будівництва соціалізму в селі виразилися в масовому колгоспному русі. До з'їзду в основних зернових районах колгоспи об'єднували 40—50% селянських господарств. Колгоспне селянство перетворилося на міцну опору Радянської влади. З'їзд схвалив перехід до політики ліквідації куркульства як класу на основі суцільної колективізації. З'їзд відзначив деякі успіхи в області культурній революції. Проте темпи її розвитку були визнані недостатніми. Було поставлено завдання ввести найближчим часом загальну обов'язкову початкову освіту і ліквідовувати неписьменність населення. Успішне соціалістичне будівництво забезпечувалося твердим проведенням генеральної лінії партії і рішучою боротьбою на два фронти — протів троцькізму і проти правого ухилу у ВКП(б) . З'їзд оголосив погляди правої опозиції несумісними з приналежністю до ВКП(б). Він вказав на необхідність боротьби проти ухилів в національному питанні — проти великодержавного шовінізму і місцевого націоналізму. З'їзд схвалив політичну лінію і практичну роботу ЦКК(Центральна контрольна комісія) — РКИ, відзначив рішучу боротьбу цього органу за проведення генеральної лінії партії і очищення її рядів від чужих елементів. З'їзд звернув увагу на необхідність подальшого поліпшення і здешевлення державного апарату, поставив завдання продовжити чищення органів управління, підсилити боротьбу з бюрократизмом, добитися точного виконання постанов партії і уряду. Схваливши діяльність делегації ВКП(б) у Виконкомі Комінтерну, з'їзд відзначив великі заслуги Комінтерну в розгромі троцькізму і правого опортунізму, підтримав вироблені Комінтерном організаційні заходи, направлені на очищення компартій від правих і «лівих» опортуністів. Заслуховує і обговоривши доповідь про виконання п'ятирічного плану промисловості, з'їзд відзначив, що партія добилася перевиконання планових показників, і збільшив первинні позначки плану. Особлива увага зверталася на всемірний підйом важкої індустрії, прискорення темпів розвитку чорної і кольорової металургії, впровадження передової технології, виробництво нових машин і устаткування, необхідних для технічної реконструкції всіх галузей господарства. З'їзд прийняв рішення створити найближчим часом на сході другу вугільно-металургійну базу країни — комбінат Уралою-коваля. З'їзд запропонував форсувати розвиток тих галузей промисловості, які пов'язані із зміцненням обороноздатності СРСР. Для успішного виконання п'ятирічного плану було вирішено розвернути підготовку господарських і технічних кадрів. На з'їзді всесторонньо розглядалося питання про колгоспний русі. Рішуче засудивши збочення партійної лінії в колгоспному будівництві, з'їзд зажадав при кооперації селян строго дотримувати ленінський принцип добровільності, враховувати міру підготовленості районів до колективізації, вважати з.-х.(сільськогосподарський) артіль основною формою колективного господарства. Оскільки в області колективізації п'ятилітка була перевиконана, з'їзд визнав необхідним переглянути п'ятирічний план розвитку сільського господарства. Головне завдання полягало в завершенні (в основному) соціалістичного перетворення села, в господарському зміцненні колгоспів. З питання про профспілки з'їзд підкреслив необхідність підвищення їх ролі в соціалістичному будівництві, визначив їх чергові завдання: розвернути соцзмагання і рух ударнічества, підвищити кваліфікацію робітників, боротися з відсталістю і бюрократизмом. З'їзд висунуло гасло «Профспілки лицем до виробництва!». З'їзд вибрав ЦК у складі 71 члена і 67 кандидатів, Центральну ревізійну комісію у складі 13 членів і ЦКК(Центральна контрольна комісія) у складі 187 членів.

  16-й з'їзд ВКП(б) увійшов до історії як з'їзду розгорнутого настання соціалізму по всьому фронту. Він дав установку на форсування темпів створення матеріально-технічної бази соціалізму, на ліквідацію всіх капіталістичних елементів в країні.

  Літ.: XVI з'їзд ВКП(б). Стенографіч. звіт, 2 видавництва, ч. 1—2, M., 1931; КПРС в резолюціях і вирішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, 8 видавництво, т. 4, M., 1970; Історія КПРС, т. 4, кн. 2, M., 1971.

  Р. Д. Грудок.