Шуппе (Schuppe) Вільгельм (5.5.1836, Бриг, нині Бжег, Польща, — 29.3.1913, Бреслау), німецький філософ-ідеаліст, представник іманентній філософії . Професор в Грейфсвальде (1873—1910). Як кінцевий, нерозкладний елемент (підстави філософії) визнавав дослідно встановлюване «Я», вміст свідомості якого, по Ш., є «дійсність» (пізнавана реальність). Щоб уникнути соліпсизму, доповнив свою концепцію таким, що постулювало загальної свідомості, що повідомляє «дійсності» об'єктивний характер. Т. о., суб'єктивно-ідеалістичне учення придбало в Ш. контури об'єктивно-ідеалістичного. З різкою критикою Ш. як «реакціонера у філософії» виступив В. І. Ленін в роботі «Матеріалізм і емпіріокритицизм».
Соч.: Erkenntnistheoretische Logik, Bonn, 1878; Grundzüge der Ethik und Rechtsphilosophie, Breslau, 1881; Grundriß der Erkenntnistheorie und Logik, B., 1894; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Соліпсизм, «Нові ідеї у філософії», 1913, сб.(збірка) 6.
Літ.: Бакрадзе До. С., Нариси по історії новітньої і сучасної буржуазної філософії, Тб., 1960, с. 124—77; Богомолов А. С., Німецька буржуазна філософія після 1865 року, М., 1969, с. 61—76; Herrmann Н. R., Schuppe''s Lehre vom Denken, Greifswald, 1895; Kljukowsky L., Das Bewußtsein und das Sein bei W. Schuppe, Hdlb., 1912.
