«Шур-і-іслам» (араб. — «Рада Ісламу» або рада «Ісламізму»), контрреволюційна буржуазно-націоналістична організація в Туркестані в 1917—18. Заснована на початку березня 1917 в Ташкенті і була фактично представником комітету Туркестану Тимчасового уряду. У «Ш.-и-И.», очолюваною лідером джадідізма М. До. Абдурашидхановим, увійшли представники національної буржуазії, буржуазно-націоналістичної інтелігенції, феодалів і мусульманського духівництва. До кінця березня 1917 майже у всіх містах Туркестану виникли відділення «Ш.-и-И.». Відображаючи інтереси місцевих капіталістів і землевласників, «Ш.-и-И.» виступала за національно-релігійну автономію Туркестану у складі буржуазної Росії, за збереження приватної власності, у тому числі на землю. З'їзд «Ш.-и-И.» 16—23 квітня 1917, на якому були присутні делегати 42 її відділень прийняв рішення про культурно-політичну самоврядність Туркестану і виразив довіру Тимчасовому уряду. На з'їзді була вибрана «Краєва рада мусульман Туркестану». З часу створення «Ш.-и-И.» у ній йшла боротьба за керівництво між джадідамі і улемістамі (вище духівництво); у червні 1917 улемісти вийшли з «Ш.-и-И.» і утворили свою організацію «Шура-і-Улема» . Після Жовтневої революції 1917 «Ш.-и-И.» почала боротьбу проти Радянської влади: лідери шураїсламістов були в числі організаторів і керівників контрреволюційною «Кокандськой автономії» . В кінці 1917 — 1-ій половині 1918 СНК(Рада Народних Комісарів) республіки Туркестану і місцевими Радами всі організації «Ш.-и-И.» були розбещені за антирадянську діяльність. Пішовши в підпіллі, керівники «Ш.-и-И.» у союзі з росіянами білогвардійцями, улемістамі і іноземними імперіалістами продовжували боротьбу проти Радянської влади (див. Басмацтво ) .
Літ.: Перемога Радянської влади в Середній Азії і Казахстані, Таш., 1967; Іноятов Х. Ш., Жовтнева революція в узбекистані, М., 1958; Жітов До. Е., Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції в Узбекистані, Таш., 1957.
