Штейнталь (Steinthal) Хейман (16.5. 1823, Гребциг, — 14.3.1899, Берлін), німецький мовознавець. Професор Берлінського університету (з 1863). Послідовник Ст Гумбольдта, один із засновників психологічного напряму в мовознавстві. Розвивав суб'єктивно-ідеалістичну концепцію мови, на основі якої намагався вирішити проблеми етнічної психології (Völkerspsychologie). Вказав на особливу роль мови в етнопсихологиі. Ці погляди зробили вплив на ранні роботи А. А. Потебні, на младограмматіков (див. Младограмматізм ) . Ш. висунув ономатопоетічеськую (звуконаслідувальну) теорію походження мови, створив основи т.з. культурній антропології. Відомий як популяризатор типологічних класифікації мов Гумбольдта; зміни, які вніс до неї Ш. (1860), не отримали визнання.
Соч.: Grammatik, Logik und Psychologie, ihre Principien und ihr Verhaltniss zu einander, B., 1855; Charakteristik der hauptsächlichsten Typen des Sprachbaues, B., 1860; Philologie, Geschichte und Psychologie in ihren gegenseitigen Beziehungen, B., 1864; Abriss der Sprachwissenschaft, Tl 1, B., 1881; Der Ursprung der Sprache im Zusammenhange mit den letzten Fragen alles Wissens, 4 Aufl., B., 1888; Geschichte der Sprachwissenschaft bei den Griechen und Römern.,., Tl 1, 2 Aufl., B., 1890.
Літ.: Амірова Т. А., Ольховіков Би. А., Різдвяний Ю. Ст, Нариси по історії лінгвістики, М., 1975, с. 366—74; Bumann W., Die Sprachtheorie Н. Steinthals, Meisenhelm am Glan [1966].
