Потебня Олександр Опанасович [10(22) .9.1835, сіло Гавріловка Роменського повіту Полтавської губернії, — 29.11(11.12) .1891, Харків], український і російський філолог-славіст, член-кореспондент Петербурзької АН(Академія наук) (1877). Брат революціонера А. А. Потебні . Закінчив Харківський університет (1856). У 1860 захистив магістерську дисертацію «Про деякі символи в слов'янській народній поезії». З 1875 професор Харківського університету. Розробляв питання теорії словесності, фольклору і етнографії (розділяючи погляди міфологічної школи ) , головним чином загального мовознавства, фонетики, морфології, синтаксису, семасіології. Багато зробив в області слав.(слов'янський) діалектології і порівняльно-історичної граматики. У загальнотеоретичному плані досліджував в основному питання взаємовідношення мови і мислення, мови і нації, походження мови. На формування його філософських поглядів зробили вплив ідеї А. І. Герцена, Н. Р. Чернишевського, Ст Р. Белінського, Н. А. Добролюбова, а також і. М. Сеченова. П. знаходився також під впливом В. Гумбольдта і X. Штейнталя. На думку П., мислітельно-мовній акт є індивідуально-психічним творчим актом; проте в мовній діяльності поряд з індивідуальним початком бере участь і соціальне — це мова (вірніше, його звукова сторона), промовець як думка, що «об'єктивувалася». Звідси відома подвійність лінгвістичної позиції П.: з одного боку, теза про те, що слово існує як окреме вживання слова (тобто заперечення багатозначності, реальності слова як одиниці словоформи), з іншої — підвищений інтерес до процесу історичного розвитку конкретної мови, чуже, наприклад Штейнталю; просліджуючи цей розвиток, П. робив виводи про історичних змінах в характері мовного мислення даного народу і людства в цілому. Особливий інтерес представляє «лінгвістична поетика» П., погляди на поетичну мову, природу поезії і взагалі мистецтва. Основна теза П. — визначення мистецтва як пізнання, як роботи думки, аналогічної науковому пізнанню. Т. о., його теорія виявляється раціоналістичною. У поетичному слові і відповідно в поетичному творі в цілому П. виділяє три складові елементи: зовнішню форму (звучання), значення (семантика) і внутрішню форму (або образ). Так, в слові «пролісок», окрім прямого значення, ми знаходимо уявлення про квітку, зростаючу «під снігом». Поетичність слова (художнього твору) — це його образність. Внутрішня форма є засіб пізнання нового, але не шляхом наукової абстракції, а підведенням нових вражень під вже наявний образ. Ідеї П. розвивали Д. Н. Овсянико-Куліковський, Д. І. Кудрявський, А. Ст Добіат, І. Ст Ягич, А. М. Пешковський, А. А. Шахматов і ін. Труди П. зробили вплив на розвиток сучасної філології, особливо мовознавства, перш за все в області синтаксису. Найважливіші роботи П.: «Думка і мова» (1862), де аналізуються зв'язки мови і мислення; докторська дисертація «Із записок по російській граматиці» (т. 1—2, 1874, т. 3, 1899, т. 4, 1941), присвяченій головним чином синтаксичним проблемам (аналіз понять слова, граматичні форми, граматичні категорії і др.); «Із записок по теорії словесності» (1905). П. брав діяльну участь в створенні української культури, розвиток якої він розглядав в тісному зв'язку з історією російської культури. Йому належать праці по українській мові і фольклору. Ім'я П. привласнене інституту мовознавства АН(Академія наук) СРСР в Києві.
Літ.: Вольтер Е. А., А. А. Потебня. 1835—1891. Бібліографічні матеріали для біографії А. А. Потебні, СП(Збори постанов)Б, 1892; Овсянико-Куліковський Д. Н., А. А. Потебня як мовознавець-мислитель, До., 1893; Харциев Ст, Основи поетики А. А. Потебні. (По лекціях А. А. Потебні), у збірці: Питання теорії і психології творчості, т. 2, ст 2, СП(Збори постанов) Би, 1910; Білий А., Думка і мова. (Філософія мови А. А. Потебні), «Логос», 1910, кн. 2; Винограду Ст Ст, Російська наука про російську літературну мову, «Уч. зап.(західний) МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова)», 1946, ст 106; його ж, З історії вивчення російського синтаксису. (Від Ломоносова до Потебні і Фортунатова), М., 1958; Булаховський Л. А., Потебня-лінгвіст, «Уч. зап.(західний) МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова)», 1946, ст 107; його ж, Яскраво-червоний. Аф. Потебня, [До 60-ліття з дня смерті], До., 1952; О. О. Потебня. Юбiлейній збipник до 125-piччя з дня народження, До., 1962 (повна бібліографія); О. О. Потебня i деякi живлення сучасноï славicтіки, X., 1962.
