Потемкин Володимир Петрович [7(19) .10.1874, Тверь, нині Калінін, — 23.2.1946, Москва], радянський державний і партійний діяч, історик, дипломат, дійсний член АН(Академія наук) СРСР і АПН(Агентство друку Новини) РРФСР (1943). Член КПРС з 1919. Народився в сім'ї лікарки. У 1898 закінчив історико-філологічний факультет Московського університету. У 1900—17 викладав в гімназіях і ін. учбових закладах в Москві і Екатерінославе (нині Дніпропетровськ). У 1918—19 член колегії Наркомпроса РРФСР. Активно брав участь в розробці найважливіших документів по народній освіті. Під час Громадянської війни 1918—20 член Реввоєнради 6-ої армії, начальник політвідділів Західного і Південного фронтів; після закінчення війни завідувач Одеським губоно. З 1922 на дипломатичній роботі: повпред СРСР в Греції (1929—32), Італії (1932—34), Франції (1934—37); у 1937—40 перший заступник наркома закордонних справ СРСР. У 1940—46 нарком освіти РРФСР. Брав участь в створенні АПН(Агентство друку Новини) РРФСР, з 1943 був її президентом. Під керівництвом П. Наркомпрос РРФСР проводив роботу по збереженню мережі шкіл і контингенту що вчаться в роки Великої Вітчизняної війни 1941—45, здійсненню в післявоєнний період загальної 7-річної освіти, розвитку шкіл робочої і сільської молоді, створенню підручників для загальноосвітньої школи.
В наукових працях П. головне увагу приділяв проблемам історії Франції, англійського робочого руху, питанням міжнародних відносин. Головний редактор і один з авторів 3-млосної «Історії дипломатії», за яку удостоєний Державної премії СРСР (1942, 1946). Член ЦК КПРС з 1939 і ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР з 1935. Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань. Нагороджений орденом Леніна, 2 ін. орденами. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.
Соч.: Історія дипломатії. Під ред. Ст П. Потемкина, т. 1—3, М. — Л., 1941—45; Статті і мови по питаннях народної освіти, М. — Л., 1947.
