Шпеман Ханс
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шпеман Ханс

Шпеман (Spemann) Ханс (27.6.1869, Штутгарт, — 12.9.1941, Фрейбург, Баден), німецький ембріолог. Вивчав медицину, фізикові, ботанікові в університетах Гейдельберга, Мюнхена, Вюрцбурга. Професор університетів в Ростоке (1908—14) і Фрейбурге (1919— 1937). У 1914—19 директор Інституту біології в Берліні. Основні праці по експериментальній ембріології земноводних. Розробив методи мікрохірургічних операцій на зародках земноводних і запропонував ряд мікроінструментів (скляні голки, волосяні петлі, мікропіпетки і ін.). Встановив залежність розвитку однієї частини зародка від іншої, зокрема залежність розвитку кришталика від очної чаші, центр.(центральний) нервової системи від хорди і мезодерми. Ці дослідження лягли в основу сформульованої Ш. теорії «організаторів» розвитку, тобто таких частин зародка, які, диференціюючись раніше ін. його частин, впливають на розвиток останніх і визначають напрям їх диференціювання (див. Індукція, Організатор ). Роботи Ш. і його школи внесли істот. вклад у вивчення взаємозалежності частин ембріона, що розвивається, процесів детерміації і ін. Нобелівська премія (1935).

  Соч.: Embryonic development and Induction, New Haven — L., 1938; Experimentelle Beiträge zu einer Theorie der Entwicklung, B., 1936; Forschung und Leben, Stuttg., 1943.