Ширяєв Степан Григорович (псевд. — Технік) [1856, с. Таволожка, нині Петровського району Саратовської області, — 18(30) .8.1881, Алексєєвський равелін фортеці Петропавловськой, Петербург], російський революціонер-народник. З кріпосних селян. Вчився в Харківському ветеринарному інституті. У 1873 вів революційну пропаганду в Саратові. У 1876—78 жив в Лондоні і Парижі, вивчав електротехніку в П. Н. Яблочкова . В 1878 В Парижі прилучився до російсько-польського кружка «соціалістів-пропагандистів» (П. Л. Лавров, Ю. Узембло і ін.). У 1878 як емісар цього кружка виїхав до Росії. У 1879 член народницької групи «Свобода або смерть», учасник Липецького з'їзду, член Виконавського комітету «Народної волі», творець її першої динамітної майстерні. 19 листопада 1879 спільно з С. Л. Перовськой здійснив під Москвою замах на імператора Александра II . Арештований 3 грудня 1879. По «процесу 16-ти» засуджений до страти, заміненою вічною каторгою.
Літ.: Майнов І. І., С. Р. Ширяєв [М., 1930]; Кантор Р. M. (повідомлення), Автобіографічна записка С. Ширяєва, «Червоний архів», 1924 № 7.
