Ширван, історична область в Північному Азербайджані, на західному березі Каспійського моря, до Ст від р. Кура. Назва «Ш.» («Шарван») стає відомим в епоху Сасанідов (226—651) для позначення частини древньою Албанії Кавказької, пізніше Аррана . В 654 Ш. був зайнятий арабами і пізніше став спадковим володінням арабських намісників. У 799—1538 в Ш. послідовно правили династії ширваншахов . При них території Ш. включала всі землі від р. Кура ка м. Дербента. Столицею був р. Шемаха. Під час сельджукського завоювання Ш. — центр боротьби за незалежність Азербайджану. У сірок.(середина) 15 ст Ш. був центром землеробства, виробництва шовку і тканин і грав важливу роль в міжнародній торгівлі (вивіз нафти, бавовни і ін.). У 1465—66 були встановлені зв'язки Ш. з Росією. У Москві в 1499 посол Ш. вів переговори про укладення договору «про дружбу і згоду». Ш. був крупним культурним центром, де творили Хагані Ширвані, Фелеки Ширвані і ін. З посиленням держави Сефевідов Ш. потрапляє до них в залежність і з 1538 став провінцією держави Сефевідов. У 1748 на території Ш. виникло самостійне Ширванськоє ханство .
Літ.: Мінорський Ст Ф., Історія Ширвана і Дербенда Х — XI вв.(століття), М., 1963; Історія Азербайджану, т. 1—2, Баку, 1958¾60.
