Шервуд Леонід Володимирович [16(28) .4.1871, Москва, — 23.8.1954, Ленінград], радянський скульптор, заслуженого на діяча мистецтв РРФСР (1946). Син архітектора Ст О. Шервуда . Вчився в Московському училищі живопису, творення і архітектури (1886—91) в С. І. Іванова і в петербурзькій АХ(Академія витівок) (1893—98) у В. А. Беклемішева і ін. У 1899—1900 — пенсіонер АХ(Академія витівок) у Парижі, де вчився в академії Жюліана, в О. Родена і А. Бурделя. Брав участь в здійсненні ленінського плану монументальної пропаганди (пам'ятник А. Н. Радіщеву; див.(дивися) ілл. ). У своїй творчості Ш. еволюціонував від жанрових по характеру робіт, виконаних в живописній імпресіоністській манері (надгробок Р. І. Успенського, бронза, гранує, 1904, Волково кладовище Ленінград), до монументальної строгості форм [портрет П. Л. Войкова (гіпс, 1927, Русявий. музей, Ленінград) і «Вартовий», 1933 (див. ілл. ). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
