Шергин Борис Вікторович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шергин Борис Вікторович

Шергин Борис Вікторович [16(28) .7.1896, Архангельськ, — 31.10.1973, Москва], російський радянський письменник, фольклорист. Виріс в сім'ї потомственого мореплавця і корабельного майстра. Закінчив художньо-промислове училище Строгановськоє (1917). Перші розповіді опубліковані в 1915. У книгах Ш. «В Архангельського міста, в корабельного притулку» (1924), «Архангельські новели» (1936), «В пісенних річок» (1939), «Океан — море російське» (1959) і ін. яскраво відбилася краса російської Півночі, його гордих і відважних людей, багатство рідної мови. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

  Соч.: Поморські були і оповіді, М., 1971; Гандвік — Студене море, Архангельськ, 1971.

  Літ.: Леонов Л., «Океан — море російське», «Вісті», 1959, 3 червня; Асаркан А., Збережене слово, «Літературна газета», 1967, 15 листопада; Старостін Вас., Діво жвавості мовної «Молода гвардія», 1968 № 6; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографіч. покажчик, т. 7, ч. 2, М., 1972.