Чупров Олександр Олександрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Чупров Олександр Олександрович

Чупров Олександр Олександрович [6(18) .2.1874, Мосальськ, нині Калузької області, — 19.4.1926, Женева], російський теоретик статистики, основоположник сучасної системи викладання статистики, член-кореспондент Російської АН(Академія наук) (1917), член Міжнародного статистичного інституту, член-кореспондент лондонських королівських економічних і статистичних суспільств. Син А. І. Чупрова . Закінчив фізико-математичний факультет Московського університету (1896), прошел курс економічних наук в Германії (1901). Вивчав філософію марксизму, яка визначила його матеріалістичні погляди. У 1902—17 керував кафедрою статистики в Петербурзькому політехнічному інституті. Організував семінар після статистика, який з'явився школою багатьох російських статистиків, — «чупровцев». У 1917 Ч. виїхав за кордон. У дисертації «Нариси по теорії статистики» (1909) Ч. розвинув ряд своїх оригінальних ідей про причинність, вірогідність, великих чисел законі і ін. Основний напрям науковій діяльності — розробка проблем і методів стохастичної (імовірнісною) теорії статистики, яку він прагнув обгрунтувати матеріалістично, боровся з тими, що проникли в неї махізмом, німецьким неокантіанством і американським неопозітівізмом протиставляючи їм ідеї росіян учених П. Л. Чебишева і А. А. Марков, зокрема — їх метод математичних чекань.

  Соч.: Нариси по теорії статистики, М., 1959; Питання статистики, М., 1960; Основні проблеми теорії кореляції, М., 1960; До теорії стабільності статистичних рядів, в збірці: Про теорію дисперсії, склав Н. С. Четвериків, М., 1966; Вихідне завдання математичної теорії прийомів статистичного дослідження зв'язків між двома випадковими змінними, в збірці: Вживання методів кореляції в економічних дослідженнях, М., 1969; Вихідне завдання математичної теорії прийомів статистичного дослідження зв'язків між трьома випадковими змінними, там же.

  Літ.: Карпенко Б. І., Життя і діяльність А. А. Чупрова, «Уч. зап.(західний) за статистикою АН(Академія наук) СРСР», 1957, т. 3.

  Би. І. Карпенко.