Чомпі (італ. ciompi), чесальники шерсті і інші наймані робітники сукнодельчеських мануфактури у флоренції і ряду інших італійських міст 14 ст Ч. складали близько 25% населення флоренції. Працювали по 14—16 ч в сут ; отримували украй малу заробітну плату, яка реально була ще нижча із-за жорсткої системи штрафів і не забезпечувала прожиткового мінімуму. Власник мануфактури мав право звільняти Ч. з роботи без запобігання. Ч. не були членами цеху і відповідно були позбавлені всіх політичних прав. Їх ряди поповнювалися за рахунок селян, що розорилися, і ремісників.
В 1345 стався стихійний страйк Ч. у флоренції, в 1371 — хвилювання в Перуджі і Сиене.
В 1378 підняли повстання Ч. Флоренції, до них приєдналися дрібні ремісники. Повстання тривало з 22 червня по 31 серпня. Найважливіші вимоги Ч.: підвищення заробітної плати на 50%; надання Ч. політичних прав — закріплення за Ч. четвертій частині місць в уряді і поста гонфалоньера справедливості, створення цеху Ч. (що робило б їх повноправними громадянами), утворення народного ополчення, рівність всіх жителів міста. Повсталі захопили палац подеста ; вигнали уряд з його резиденції і утворили новий уряд> (по 3 чіл. від Ч., від дрібних ремісників, від «жирного народу» ), сформували народне ополчення, створили цех Ч. «Жирним» пополанам удалося поставити на чолі уряду Мікеле ді Ландо (у минулому чесальник шерсті, напередодні повстання наглядач над найманими робітниками). При нім вони зуміли організувати голодну блокаду міста; власники сукнодельчеських майстерень, закритих з перших днів повстання, відмовлялися їх відкривати, і, т. о., Ч. виявилися без коштів для існування. У серпні 1378 Ч., переконавшись в зраді Мікеле ді Ландо, створили новий, революційний уряд («Вісім святих божого народу») на чолі з чесальником шерсти Бартоло ді Якопо; спробували захопити владу, вимагаючи від уряду старого складу підпорядкування «Восьми святим». Мікеле ді Ландо допоміг «жирним» пополанам підтягнути до міста війська. На цьому етапі повстання від Ч. відійшли дрібні ремісники, що злякалися радикальності програми Ч. Восстаніє було пригнічено, його керівники страчені.
Повстання Ч. показало відносно високий для 14 ст рівень політичної свідомості італійського передпролетаріату, вперше в європейській історії що висунув вимогу про надання йому політичних прав, прийшов до ідеї загальної рівності.
Літ.: Фрідолін П. П., Повстання Чьомпі, «Ізв. Азербайдж. гос.(державний) університету ним. В. І. Леніна. Суспільств. науки», т. 4—7, Баку, 1925—26; Рутенбург Ст І., Народні рухи в містах Італії. XIV — нач. XV ст, М-код.¾Л., 1958; RODOLICON., I ciompi, Firenze [1945]; Rutenburg V., Popolo e movimenti popolari nell’italia del ’300 e’ 400, Bologna, 1971.
