Чичерін Георгій Васильович [12(24) .11.1872, с. Караул Кирсановського повіту Тамбовської губернії, — 7.7.1936, Москва], радянський державний діяч, дипломат. У революційному русі з 1904. Член Комуністичної партії з 1918. Народився в дворянській сім'ї, племінник Би. Н. Чичеріна . В 1896 закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету. З 1897 служив в Міністерстві закордонних справ. У 1904 емігрував до Німеччини, де в 1905 вступив в РСДРП. Після 4-го з'їзду РСДРП (1906) прилучився до меншовиків. З 1908 брав участь в роботі Французької соціалістичної партії. Під час 1-ої світової війни 1914—18 — інтернаціоналіст. У 1917 арештований у Великобританії як секретар «делегатської комісії» у справах повернення політемігрантів до Росії. Радянський уряд добився звільнення Ч. з в'язниці. Після повернення в Радянську Росію призначений в 1918 заступником наркома закордонних справ. 3 березня у складі радянської делегації підписав Брестський світ 1918 з Німеччиною. З 13 березня 1918 виконував обов'язки наркома, з 30 травня — нарком закордонних справ РРФСР, в 1923—30 нарком закордонних справ СРСР. У 1921 підписав радянсько-іранський, радянсько-афганський, радянсько-турецький договори про дружбу — перші рівноправні договори країн Сходу з Радянською Росією. Керівник радянської делегації на Генуезькій конференції 1922 і Лозанській конференції 1922—23 ; підписав Рапалльський договір 1922 з Німеччиною, в 1925 — договори про нейтралітет з Туреччиною, в 1927 — з Іраном. На 14—15-м-коді з'їздах ВКП (б) обирався члени ЦК. Був членом ВЦИК і ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. З 1930 персональний пенсіонер.
Ч. вніс значний вклад до справи захисту інтересів Радянської країни. Діяльність Ч. високо оцінив В. І. Ленін (див. Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 50, с. 111). Автор ряду робіт по історії революційного руху, міжнародних відносин, культури і ін.
Соч.: Статті і мови по питаннях міжнародної політики, М., 1961.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 2, с. 484); Горохів І., Замятін Л., Земськов І., Г. В. Чичерін — дипломат ленінської школи, 2 видавництва, М., 1974; Зарніцкий С. Ст, Сергєєв А. Н., Чичерін, 2 видавництва, М., 1975.
