Чирчик-Бозсуйський каскад
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Чирчик-Бозсуйський каскад

Чирчик-Бозсуйський каскад, комплекс гідротехнічних споруд на р. Чирчик. Сумарна потужність ГЕС(гідроелектростанція) каскаду близько 1,2 Гвт при середньорічному виробленні електроенергії 4,7 млрд. квт . ч. З 19 ГЕС(гідроелектростанція) каскаду в 1976 знаходилися в експлуатації 18 — Чарвакськая, Ходжікентськая, Тавакськая, Чирчикськая ним. Ф. Р. Логинова, Аккавакськие I, II, III, Кадирьінськая, Саларськая Бозсуйськая, Шейхантаурськая, Бурджарськая, Актепінськая, Ніжнебозсуйськие I, II, III, IV і VI; будувалася Газалкентськая ГЕС(гідроелектростанція). Каскад розташований в середньому і ніжнем частині басейну р. Чирчик, що є найбільш густонаселеним і промислово розвиненим районом Узбецької РСР з розгалуженою іригаційною мережею. Використання енергетичних ресурсів Чирчика почалося в 1926, коли на магістральному зрошувальному каналі Бозсу була побудована перша з 12 ГЕС(гідроелектростанція); у 1940—43 введені в експлуатацію великі ГЕС(гідроелектростанція) каскаду — Тавакськая (потужністю 73 Мвт ), Чирчикськая ним. Ф. Г. Логинова (потужністю 86 Мвт ), Аккавакськие I і II. Будівництво головної Чарвакськой ГЕС(гідроелектростанція) потужністю 600 Мвт почате в 1963, закінчене в 1972. У складі гідровузла кам'яно-накидна гребля (висота 168 м-коду ), твірна водосховища ємкістю 2 км. 3 , наявність якого дозволяє регулювати витрату води для цілей іригації. Загальна площа зрошування, що забезпечується спорудженнями Ч.-Б. до., складає близько 300 тис. га.

  Л. Би. Шейнман.