Четвертинна геологія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Четвертинна геологія

Четвертинна геологія, розділ геології, що вивчає четвертинну (антропогеновую) систему і відповідний нею період історії Землі [див. Антропогеновая система (період) ]. Четвертинний період безпосередньо змикається з сучасністю, у зв'язку з чим Ч. р. тісно стикається з науками, що вивчають сучасне лице Землі і що населяє її органічний світ: геоморфологией, кліматологією, грунтознавством, зоологією, ботанікою, археологією, інженерною геологією і ін.

загрузка...

  Відособлення Ч. р. в самостійну наукову дисципліну пов'язано з рядом особливостей об'єкту і методів її дослідження і вирішуваних нею проблем. По своїй тривалості (від 0,6 до 3,5 млн. років по різних оцінках) він несумірний з іншими періодами в історії Землі, проте для нього характерний глибоке зміна всієї фізіко-географічної обстановки земної поверхні, обумовлена загальнопланетарними змінами клімату і що виразилося в неодноразовому розвитку покривного заледеніння на 1 / 4 частини суші. Антропогеновий (четвертинний) період — час становлення і розвитку людини і людського суспільства, про ранні стадії якого судять переважно по залишках матеріальної культури.

  Четвертинні відкладення характеризуються рядом специфічних ознак: повсюдним поширенням на суші і в морях, переважанням на материках континентальних відкладень, відносно невеликою потужністю і спокійним заляганням, рихлістю і хорошим збереженням. Еволюційні зміни органічного світу за цей короткий відрізок геологічної історії украй незначні, що обмежує можливості вживання стратиграфічного методу при розчленовуванні четвертинних відкладень. У цих умовах дробові стратиграфічні підрозділи четвертинної системи отримують кліматостратіграфічеськоє обгрунтування. Окрім загальних для всієї геології методів дослідження, в Ч. р. використовуються і спеціальні методи: радіовуглецевий, термолюмінесцентний, кріолітологичеський, палеомагнітний, геохронологичеський метод вивчення стрічкових глин, діатомовий аналіз, палеоантропологічний і археологічний. Особливого значення набувають геоморфологичеськие і палінологичеськие методи (спорово-пилковий аналіз).

  Основи Ч. р. були закладені в 2-ій половині 19 — 1-ій половині 20 вв.(століття) роботами як російських і радянських дослідників (П. А. Кропоткин, А. П. Павлов, Ст А. Обручев, Р. Ф. Мірчинк, С. А. Яковльов і ін.), так і зарубіжних учених (А. Пенк, Е. Брікнер, П. Вольдштедт, Р. Флінт, Ф. Цейнер і ін.).

  Оформлення Ч. р. в самостійну наукову дисципліну відноситься до 1920—30-м-коду рр. У ці роки в СРСР і за кордоном (Німеччина, Швеція, Фінляндія, США і ін.) виникають групи фахівців, що займаються питаннями Ч. р. У СРСР у ряді вузів вводяться курси лекцій з Ч. р., фундирувалася Комісія з вивчення четвертинного періоду АН(Академія наук) СРСР (1927), починається розробка методики геологічного картірованія четвертинних відкладень.

  В 1932 створена Міжнародна асоціація по вивченню четвертинного періоду (International Union for Quaternary research — INQUA, ІНКВА).

  У вивченні Ч. р. визначилися наступні основні напрями: біостратиграфічне (Ст І. Громів, Р. І. Горецкий, К. В. Никіфорова і ін.), кліматостратіграфічеськоє (С. А. Яковлєв, А. І. Моськвітін, І. І. Краснов і ін.), літогенетичне (Е. В. Шанцер і ін.), геоморфологичеськоє (А. А. Асєєв і ін.), палеогеографічне (І. П. Герасимов, К. К. Марков і ін.). Крім того, вивчаються питання неотектоніки (Н. І. Миколаїв) і «молодого» вулканізму (Е. Е. Мілановський), розробляються методи картірованія четвертинних відкладень (Р. С. Ганешин).

  Найбільш значні роботи по Ч. р. виконуються в Геологічному інституті і Інституті географії АН(Академія наук) СРСР (Москва), Інституті геології і геофізики З АН(Академія наук) СРСР (Новосибірськ), у Всесоюзному науково-дослідному геологічному інституті (Ленінград), в науково-дослідних інститутах прибалтійських республік, Білорусії і України. Питання Ч. р. обговорюються на конгресах ІНКВА і комісіях, на Міжнародних геологічних і географічних конгресах; регулярно проводяться всесоюзні і регіональні наради в СРСР. Для обговорення стратиграфічних питань створена постійна комісія з четвертинної системи Міжвідомчого стратиграфічного комітету (1956).

  Питання Ч. р. освітлюють в періодичних виданнях: «Бюлетень комісії з вивчення четвертинного періоду», «Доповіді АН(Академія наук) СРСР», «Вісті АН(Академія наук) СРСР. Серія геологічна», «Вісті АН(Академія наук) СРСР. Серія географічна», «Радянська геологія», «Геоморфология», «Радянська археологія», «Вісті Всесоюзного географічного суспільства», «Anthropozoikum» (ЧССР), «Biuletyn Peryglacjalny» (ПНР), «Eiszeitalter und Gegenwart» (ФРН) і ін.

  Літ.: Герасимов І. П., Марков До. До., Четвертинна геологія. (Палеогеографія четвертинного періоду), М., 1939; Громів Ст І., Палеонтологічне і археологічне обгрунтування стратіграфії континентальних відкладень четвертинного періоду на території СРСР, М., 1948; Марков До. До., Лазуков Р. І., Миколаїв Ст А., Четвертинний період, т. 1—3, М., 1965—67; Флінт Р. Ф., Льодовики і палеогеографія плейстоцена, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1963; Цейнер Ф., Плейстоцен, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1963; Woldstedt P. Das Eiszeitalter, 2 Aufl., Bd 1—3, Stuttg., 1954-65.

  Р. С. Ганешин.