Циклічні з'єднання, з'єднання (головним чином органічні), молекули яких містять одне або декілька кілець (циклів, ядер) з трьох і більш за атоми.
Найбільш поширені (унаслідок легкості освіти і відсутності напруги в циклах) 5- і 6-звенниє кільця. Залежно від природи атомів, створюючих цикли, Ц. с. підрозділяють на ізоциклічних, або карбоциклічні з'єднання, цикли яких складаються лише з атомів вуглецю, наприклад аліциклічні з'єднання — циклопропан (1) і циклопентан (II), ароматичні з'єднання — бензол (III); гетероциклічні з'єднання, в циклах яких, окрім вуглецю, є також один або декілька атомів ін. елементів, т.з. гетероатомів, головним чином кисню, азоту, сірки, наприклад етилену окисел (IV), піридин (V), тетразол (VI). У багатоядерних Ц. с. кільця можуть бути ізольованими один від одного, як, наприклад, в стильбені (VII), зв'язаними одній простий зв'язком, як в дифенілі (VIII), мати один загальний атом [(IX), див.(дивися) Спірани ] або два (т.з. Ц, що конденсують. с.), наприклад нафталін (X), декалін (XI). Особливий випадок Ц. с. — катенани (XII), молекули яких побудовані за принципом звичайного ланцюга (ланка в ланці). Прикладом неорганічних Ц. с. можуть служити деякі з'єднання бору, наприклад боразол, фосфору, наприклад фосфонітрілхлоріди, кремнію — циклосплоксани. Див. також Органічна хімія .
