Цереброзиди (від латів.(латинський) cerebrum — мозок), природні органічні сполуки з групи складних ліпідів . Вперше були виявлені у складі мозку (звідси назва). Молекули Ц. утворені залишками аміноспирту сфінгозину, жирної кислоти і вуглеводу (галактоза, рідше глюкоза). Як жирнокислотний компонент в склад Ц. найчастіше входять насичені, ненасичені і окси кислоти з 24 атомами вуглецю в ланцюзі.
Ц. містяться головним чином в нервовій тканині, особливо в мієлінової оболонці нервових волокон, зустрічаються в селезінці, легенях і ін. органах. При порушеннях обміну Ц. виникає т.з. хвороба Гоші (по імені французької лікарки Е. Гоші, що описав її в 1882), яка супроводиться
накопиченням Ц. у клітках ретікуло-ендотеліальної системи . У хворих, страждаючих хворобою Гоші, 6—8% сухої маси печінки і селезінки складають Ц., що містять як залишок цукру глюкозу замість галактози. Синтез Ц. здійснений в 1961 на базі похідних сфінгозінових підстав і ацетобромгексози.
Літ.: Хімія вуглеводів, М., 1967; Хорст А., Молекулярна патологія, пер.(переведення) з польськ.(польський), М., 1967; Хімія біологічно активних природних з'єднань, т. 2, М., 1976; Shapiro D., Chemistry of sphingolipids, Р., 1969.
