Церезин (від латів.(латинський) cera — віск), суміш твердих вуглеводнів (головним чином алкилцикланов і алканов), що отримується після очищення озокериту. По щільності, квітну (від білого до коричневого), температурі плавлення (65—88 °С) і в'язкості Ц. схожий з воском. У 50-і рр. 20 ст Ц. стали отримувати з петролатуму, з парафінистих відкладень («парафінові пробки»), що утворюються в трубах при видобутку і перекачуванні нафти. Штучний Ц. отримують при каталітичному синтезі рідкого палива, що складається в основному з нормальних алканов, низькомолекулярного поліетилену і ін.
Ц. широко використовується для виробництва пластичних консистентних мастил, для антикорозійного покриття різних механізмів, в електротехнічній промисловості — як ізоляційний матеріал. Ц., як і озокерит, знаходить вживання в медицині.
