Хокинг (Hocking) Уїльям Ернест (10.8.1873, Клівленд, штат Огайо, — 12.6.1966, Мадісон, штат Нью-Хемпшир), американський філософ-ідеаліст, представник персоналізму . Професор Каліфорнійського (1906—08), Йельського (1908—14) і Гарвардського (1914—43) університетів. Світ, по Х., є сукупність ідеальної суті — людських сознаній, що є частиною Абсолюту, — світової свідомості завдяки якому можлива їх взаємна комунікація. Кожна особа — активний початок, який творить дійсність. В той же час причиною цієї творчості є Верховна особа, Бог. Х. стверджував, що учення, що виключають божество, є помилковими. У роботі «Наука і ідея бога» (1944) Х. прагнув довести, що наука пізнає лише особливе, приватне, а загальне осягнулося лише в релігійному досвіді. Не можуть обійтися без бога ні людська особа, бо, по Х., атеїстичний світогляд неминуче веде до свідомості безглуздя буття, ні людське суспільство, яке, відмовляючись від бога, неминуче обожнює волю окремих осіб. Для Х. характерний зв'язок елементів об'єктивного і суб'єктивного ідеалізму.
Соч.: Meaning of god in human experience, N. Y., 1912; Men and the state, New Haven, 1926; Types of philosophy, Chi. — N. Y., 1929; Thoughts on death and life, N. Y., 1937; What man can make of man, N. Y., 1942; Experiment in education, N. Y., 1954; Strength of man and nations, N. Y., 1959.
Літ..: Богомолова. А. С., Буржуазна філософія США XX століття, М., 1974; Буржуазна філософія XX століття, М., 1974, гл.(глав) 8; Philosophy, religion and the coming world civilization; essays in honor of W. E. Hocking, ed. L. S. Rouner, The Hague, 1966.
