Хоккайдо (до 1868 — Ієссо, Едзо, Мацмай), острів на С. Японії. Площа 77,7 тис. км 2 (другий за величиною в Японії після о. Хонсю). Населення 5,2 млн. чіл. (1970). Рельєф переважно среднегорний і нізкогорний. Від центру острова відходить декілька гірських хребтів (Хидака, Токаті і ін.). заввишки до 2290 м-код (гора Асахи), є 8 вулканів, що діють (Вусу і ін.). Часті землетруси. Родовища кам'яного вугілля (Ісикарі, Юбарі), залізняку (Куттян), сірки (Токаті). Клімат помірний, океанічний, мусонний. Середня температура січня від —3 до —11 °С, липня від 17 до 21 °С, опадів на більшою частиною острова 800—1500 мм в рік (значна кількість їх випадає у вигляді снігу). Основні рр. — Ісикарі, Тісно, Токаті — багаті гідроенергією (яка частково використовується), сплавні. Озера: Сарома (лагунне), Куттяро, Сикоцу, Тоя (кратери) і ін. Близько 60% території Х. покрито лісами: на С. — ялиново-ялицевими, на Ю.-З.(південний захід) — широколистяними. В берегів густонаселені низовинні рівнини (Ісикарі і ін.), по низовинах — луги і болота. Основні рр. — Саппоро, Хакодате. Острів Х. утворює окремий економічний район Японії, що має аграрно-індустріальний характер. Х. — основний постачальник лісу і лісопромислової продукції країни. Детальніше про господарство Х. див.(дивися) в ст. Японія .
Літ.: Арманд Д. Л., Острів Хоккайдо, М. — Л., 1947.
