Хлібопекарська промисловість
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Хлібопекарська промисловість

Хлібопекарська промисловість, галузь харчової промисловості, що виробляє різні сорти хліба, хлібобулочних і бубличних виробів, лікувальних і дієтичних хлібних виробів, здобних і простих сухарів. Продукція Х. п. відрізняється великою різноманітністю. У загальному об'ємі валової продукції харчової промисловості СРСР доля Х. п. складає більше 15% (1975); питома вага її виробничих основних фондів в основних фондах харчової промисловості — 8%. Для Х. п. характерні висока транспортабельність основної сировини — муки, мала транспортабельність готової продукції: неможливість тривалого зберігання більшості видів хлібних виробів (зважаючи на їх черствіння) і внаслідок цього — робота по щоденному (змінному по величині і асортименту) замовленню торгуючих організацій.

  В дореволюційній Росії на початок 1-ої світової війни 1914—18 було декілька крупних механізованих хлібопекарських підприємств в Петербурзі, Москві, Києві, Одесі, Кронштадті. Переважали дрібні кустарні пекарні. Почало створенню сучасної Х. п. в СРСР належало в 30-і рр. будівництвом крупних хлібозаводів. Виробнича база Х. п. безперервно розширюється за рахунок будівництва нових і реконструкції підприємств, що діють. Щорік вводиться в експлуатацію близько 30 державних хлібозаводів і 250 механізованих хлібопекарень Центросоюза в сільських районах. Лише за 1956—75 побудовано понад 850 крупних хлібозаводів. До початку 1976 в Х. п. налічувалося близько 16 тис. підприємств, у тому числі понад 5 тис. державних і близько 11 тис. кооперативних. На них працювало понад 510 тис. чіл. Середня добова потужність одного хлібозаводу збільшилася з 18 т в 1940 до 54 т в 1975. виробництво хліба характеризується наступними даними:

Випічка хліба у СССР*, млн. т

1928

2,4

1940

24

1960

24,3

1970

32,3

1975

33,5

* Без домашнього хлібопечення.

  Х. п. У СРСР відрізняється високою концентрацією виробництва. Із загального об'єму випічки хліба 20,5 млн. т вироблялося (1976) на 2700 крупних хлібозаводах. Найважливіші напрями технічного прогресу в Х. п.: комплексна механізація і автоматизація виробництва, транспортування і зберігання хліба, впровадження прогресивних технологічних процесів, створення безперервних потокових ліній приготування і оброблення тесту, випічка хліба в конвеєрних печах високої продуктивності з автоматичним управлінням (див. Хлібопекарське виробництво, Хлібозавод-автомат ). Х. п. СРСР щорік отримує більше 20 тис. одиниць технологічного устаткування. У Х. п. діяло (1975) понад 8000 потокових і механізованих потокових ліній виробництва хлібних виробів, з них більше 1700 комплексно механізованих. На хлібозаводах упроваджуються установки для безтарного транспортування і зберігання муки (у 1976 — 39% до загального об'єму по міністерству харчової промисловості СРСР) і ін. сировини (солі, рідких жирів, цукрового сиропу і ін.).

  В 1974 рівень механізації виробництва на підприємствах Х. п. міністерства харчової промисловості СРСР склав: у виробництві формового хліба — 90%, череневого — 75%, мелкоштучних виробів — 64%, здобних виробів — 51%, бубличних виробів — 74%, здобних сухарів — 55%; було випущено продукції за новими прогресивними технологічними схемами близько 10 млн. т (близько 50% продукції). Питома вага виробництва хліба з сортової пшеничної муки склав в 1976 65% проти 44,5% в 1953. Значно розширюється асортимент і покращується якість хлібобулочних виробів, особливе виробництво штучного хліба підвищеної якості, мелкоштучних булочних виробів, здоби, борошнистих кондитерських виробів, здобних сухарів, бубличних виробів. Вироблення булочних виробів з борошна вищого гатунку в 1971—75 зросло в 1,5 разу.

  В інших соціалістичних країнах Х. п. розвивається швидкими темпами. Побудовані і будуються механізовані хлібозаводи: поряд із створенням спеціалізованих підприємств застосовується комбінування хлібопечення з ін. харчовими виробництвами (наприклад, в ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) — з кондитерським і макаронним).

  Серед капіталістичних країн найвищий рівень механізації і автоматизації виробництва в Х. п. США, а також Великобританії, Канади, Франції ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Нідерландів. Виробництво устаткування для Х. п. найбільш розвинено в США, Великобританії, Нідерландах і ФРН(Федеральна Республіка Німеччини).

  Літ. див.(дивися) при ст. Хлібопекарське виробництво .

  М. І. Никольський.