Хлорування води, обробка води хлором і його з'єднаннями. Найбільш поширений спосіб знезараження питної води ; заснований на здатності вільного хлору і його з'єднань пригноблювати ферментні системи мікробів, що каталізують окислювально-відновні процеси. Для знезараження питної води застосовують хлор, двоокис хлору, хлорамін (див. Хлораміни ) і хлорне вапно. Необхідна доза препарату встановлюється пробним Х. в.: вона визначається такою, що хлор-поглинається води (кількість хлору, необхідна для скріплення органічних сполук, що головним чином містяться у воді). Хлор вводять з лишком (залишковий хлор) з метою знищення мікробів, що потрапляють у воду після її хлорування. Вміст залишкового вільного хлору через 30 мін після Х. ст повинно бути не менше 0,3 міліграма/л. В деяких випадках проводять подвійне Х. ст — до очищення (попереднє Х. ст) і після неї (завершальне Х. ст); за наявності у воді речовин, які після Х. ст можуть додати їй неприємний запах і присмак, воду до хлорування обробляють аміаком або амонійними солями.
Х. ст застосовують і для знезараження питної води в польових умовах; найбільш надійний метод суперхлорування, що забезпечує надлишок активного хлору не менше 10 міліграма/л при експозиції не менше 30 мин. Суперхлорування застосовується і для знезараження води в системах централізованого водопостачання при епідеміологічних свідченнях. Після суперхлорування проводиться дехлорування — усунення надлишкового хлору фізичними або хімічними методами.
Х. ст застосовують також для знезараження стічних вод, води плавальних басейнів, знебварвлення, знезалізнення виробничих вод і пр.
Літ.: Керівництво по гігієні водопостачання, під ред. С. Н. Черкинського, М., 1975.
