Хива, місто обласного підпорядкування, центр Хивінського району Хорезмськой області Узбецької РСР. Розташований в оазисі Хорезмськом, на каналі Палван, в 30 км. до Ю.-З.(південний захід) від же.-д.(железнодорожний) станції Ургенч (на лінії Чарджоу — Бейнеу). 26 тис. жителів (1974).
За археологічними даними, заснований на рубежі нашої ери. Названий по древньому колодязю Хейвак (до 18 ст місто називалося Хивак). З початку 4 ст н. е.(наша ера) Х. у складі Хорезма . У 712 була завойована арабами, в 1221 — монголами, в 1388 — Тімуром. З 16 ст по 1920 — столиця Хивінського ханства . У 1740 була зруйнована персидським надіром-шахом. У 1873 Х. узята російськими військами і разом зі всім Хивінським ханством стала протекторатом Російської імперії. З 1920 — столиця Хорезмськой народної радянської республіки . З 1924 — райцентр у складі Узбецької РСР (з 1938 в області Хорезмськой). У місті — бавовноочисний, керамічний заводи, швацька і сувенірна фабрики, килимовий комбінат. З.-х. технікум, медичне і педагогічне училища. Народний театр.(театральний) Х. — місто-музей архітектури Хорезма (головним чином 19 — почала 20 вв.(століття)). На території Ічан-кали (шахрістан, з 1968 оголошена архітектурним заповідником) і Дішан-кали (рабад) — цитадель Куня-арк із спорудами 19 ст, Джума-мечеть (різьблені дерев'яні колони 11—19 вв.(століття)), мавзолей Сєїд-Аллауддіна (1303, майоліковий надгробок), кріпосні ворота, ансамблі культових і світських будівель, у тому числі палаци Таш-Хаулі (1830—38) і Нуруллабай (1904—12), комплекс Аллакулі-хана (медресе 1834, ринок і караван-сарай, 1830-і рр.), ансамбль Мухаммед амін-хана (1851/52, медресе мінарет Кельте-Мінар), багаточисельні медресе (Мухаммед Рахим-хана, 1871), мавзолеї (Пахлаван Махмуда — усипальня кунградських ханів, 19 ст, в могили Пахлаван Махмуда, 14 ст), лазні, караван-сараї, ринки, традиційні житлові будинки (різьблені дерев'яні колони і двері, майолікові облицювання). Народні художні ремесла (різьблення по дереву, кераміка, чеканка по міді), ковроделіє.
Р. А. Пугаченкова.
Х. — один з центрів туризму в Узбецькій РСР. Проходіт 2 туристських маршруту всесоюзного значення. Є турбаза.
Літ.: Хорезм. Короткий довідник-путівник, 2 видавництва, Таш., 1967; Булатова Ст А., Ноткин І. І., Архітектурні пам'ятники Хів. [Путівник], Таш., 1972; Хива, [Архітектура. Фотоальбом], Л., 1973.
