Хивінськоє ханство, феодальна держава в Середній Азії 16 — почала 20 вв.(століття) Утворилося в 1512 під владою узбецького хана Ільбарса. Включило територію Древнього Хорезма, кочовища туркмен на Мангишлаке, Дахистане, по Узбою, а також північна частина Хорасана. Столиці — Вазір, Ургенч, Хива. У 16 — 1-ій половині 18 вв.(століття) у Х. х. йшла постійна міжусобна боротьба, велися безперервні війни з Бухарою, Іраном, з кочівниками-туркменами, існувала гостра національна ворожнеча між узбеками і туркменами усередині країни. У 1700, 1703, 1714 посли хана Шах-Ніяза вели переговори з Петром I про прийняття Х. х. у російське підданство. Проте експедиція до Хиву А. Бековіча-черкаського в 1717 була знищена хивінцамі. У 1740 Х. х. завоював правитель Ірану Надір-шах, але після його смерті в 1747 воно знову стало незалежним. В ході міжусобної боротьби в 1763 висувався Мухаммед Амін, глава племені кунграт, що поклав початок нової династії Хивінськой, — Кунгратськой. Найбільш значним представником цієї династії був хан Мухаммед Рахим (1806—25), який завершив об'єднання Х. х., заснував верховну раду, провів податкову реформу, підпорядкував сусідні дрібні володіння (аральське, каракалпаків і ін.). Це був період зміцнення центральної влади і внутрішньої стабілізації.
В_результате Хивінського походу 1873 (див. Хивінськие походи ) по Гендеміанському мирному договору 1873 Х. х. відмовилося від земель по правому берегу Амударьі і перетворилося на васала Росії із збереженням внутрішньої автономії. Населення Х. х., що складалося з узбеків, туркмен, каракалпаків і казахів, займалося землеробством на базі штучного зрошування і скотарством. Феодальні порядки тісно перепліталися з патріархально-родовими і рабовласницькими. За винятком декількох бавовноочисних заводів, промисловість була відсутня. Експорт складали бавовна, сухофрукти, шкури, шерсть. Хан користувався необмеженою владою. У країні панували свавілля і насильство. Велику роль грало реакційне мусульманське духівництво.
Після Жовтневої революції 1917 в Х. х. почалася гостра політична боротьба. 2 лютого 1920 народне повстання, підтримане частямі Червоній Армії, повалило ханську владу. 26 квітня 1920 1-й Всехорезмський народний курултай проголосив утворення Хорезмськой народної радянської республіки .
Літ.: Бартольд Ст Ст, Історія культурного життя Туркестану, Л., 1927; Веселовський Н. І., Нариси історіко-географічніх відомостей про Хивінськом ханстві від прадавніх часів до сьогодення, СП(Збори постанов) Би, 1877; Історія народів узбекистану, т. 2, Таш., 1947; Історія Узбецької РСР, т. 1, Таш., 1967; Погорельський І. Ст, Нариси економічної і політичної історії Хивінського ханства кінця XIX і почала ХХ вв.(століття) (1873—1917 рр.), [Л.], 1968.
