Фітоценоз (від фіто... і ценоз ) , рослинне співтовариство, сукупність рослинних організмів на відносно однорідній ділянці, що знаходяться в складних взаєминах один з одним, з тваринами і з довкіллям. Кожен Ф. – система певного складу (як правило, з багатьох екологічно і біологічно різних видів) і певної структури, які сформувалися в результаті відбору видів рослин, здатних існувати спільно один з одним і з тваринами в даних умовах середовища, а у багатьох випадках і при певній дії людини. Рослини, створюючі Ф., в процесі своєї життєдіяльності змінюють середовище, хоча різні групи видів рослин (фітоценотіпи ) грають не однакову роль у Ф. Оні використовують необхідні для них ресурси (світло, воду, елементи мінерального живлення і ін.), виділяють в зовнішнє середовище продукти обміну, залишають в грунті і на її поверхні відмерлі органи, сприяють формуванню особливого фітоклімату; кожен Ф. характеризується властивою йому фітосредой. Ф. – найбільш діяльна частина біоценозу і біогеоценозу (екосистеми), що здійснює фіксацію сонячної енергії (в результаті життєдіяльності фотосинтезуючих організмів), фіксацію атмосферного азоту (азотфіксуючими мікроорганізмами), бере участь спільно з тваринами в процесах перетворення енергії і круговороту речовин. Т. о., Ф. – основний продуцент органічних речовин, що забезпечує ними гетеротрофні організми, у тому числі людини, Ф. – динамічна система, що змінюється протягом року і в різні роки (сезонна і різнорічна мінливість Ф.). Жоден Ф. не існує вічно, рано чи пізно він змінявся ін. Ф., тобто відбувається сукцесія . Учення про Ф. називається фітоценологією .
