Сукцесія (від латів.(латинський) successio — спадкоємність, спадкоємство), послідовна зміна одних фітоценозів (біоценозов, біогеоценозов ) іншими на певній ділянці середовища. Розрізняють первинні С. (на первічносвободних від грунту грунтах) і вторинні (на місцях зруйнованих співтовариств, де грунт і деякі живі організми збереглися). Приклади С.: поступове заростання сипких пісків, кам'янистих розсипів, мілин (первинна); заселення рослинними. і тваринними організмами покинутих з.-х.(сільськогосподарський) земель — покладів, вирубок і ін. (вторинна). С. обумовлені взаємодією організмів один з одним і з середовищем (витіснення одних видів іншими унаслідок їх біоекологічних переваг в даних умовах, поїдання певних видів рослин тими або іншими тваринами, різними шкідниками, зміна фізичних і хімічних властивостей грунту під впливом живих організмів), зміною середовища (клімату, водного режиму і т. п.), діяльністю людини (вирубка лісів, відкриття земель, випас худоби, осушення, зрошування, будівництво міст).
Зміни одного фітоценозу (біоценозу, біогеоценозу) іншими в ході С. утворюють сукцесійний ряд, або серію. Якщо природна течія С. не порушується, вона приводить до формування відносно стабільного (клімаксного) співтовариства, яке характеризується рівновагою між фауною, флорою і довкіллям і без втручання ззовні може зберігатися невизначено довго.
Вивчення С. і чинників, що їх викликають, має велике значення для раціонального використання природних ресурсів, створення культурних біогеоценозов і ін.
Літ.: Сукачев Ст Н., Рослинні співтовариства, 4 видавництва, М.— Л., 1928; Шенні ков А. П., Введення в геоботаніку, Л., 1964; Работнов Т. А., Лугознавство, М., 1974.
