Філохінон
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Філохінон

Філохінон, вітамін K 1 , 2-метил-3-фитил-1,4-нафтохінон, жиророзчинний вітамін.

Вперше виділений як індивідуальна речовина в 1939 П. Каррером . Ф. – в'язка ясно-жовта рідина, флюоресцируєт. У воді нерастворім. Синтезується в зелених частинах рослин і деякими мікроорганізмами. В людини і ссавців тварин утворюється мікрофлорою кишечника. Ф. бере участь в біосинтезі чинників згортання крові ; протромбіну і чинників VII, IX і X. Подібно до ін. жиророзчинним вітамінам входить до складу ліпідної фракції біологічних мембран. Недостатність Ф. у людини і тварин частіше пов'язана не з недоліком його в їжі, а з порушенням всмоктування його стінкою кишечника при захворюваннях жовчного міхура і печінки (обтураційна жовтяниця, цироз печінки і т.д.), з передозуванням лікарських препаратів, пригноблюючих мікрофлору кишечника. Дефіцит Ф. у організмі приводить до розвитку геморагічного діатезу, кровотеч, до порушення обміну макроергічних з'єднань, зниженню активності ряду ферментів. Антикоагулянти кумаринового і індандіонового ряду порушують біосинтез Ф. Ф. – ефективний засіб лікування Ki-гиповітаміїоза. Як протигеморагічний засіб застосовують аналог вітаміну K 1 – вікасол. У промисловості Ф. синтезують з 2-метил-1,4-нафтохінону і фітолу або ізофітола.

  Літ.: Лакин До. М., Лікарська регуляція згортання крові, М., 1971; Березовський Ст М., Хімія вітамінів, 2 видавництва, М., 1973; Матусис І. І., Вітаміни і антивітаміни, М., 1975.

  П. Евстігнєєва.

Філохінон.