Філоненко-Бородіч Михайло Митрофанович [23.5 (4.6) .1885, р. Глухов, нині Сумською обл., – 30.5.1962, Москва], радянський учений в області механіки, генерал-майор інженерно-технічної служби, заслуженого на діяча науки і техніки РРФСР (1940). У 1909 закінчив Київський університет, в 1914 Московський інститут інженерів шляхів сполучення. З 1919 професор Московського політехнічного інституту і Московського інституту інженерів же.-д.(железнодорожний) транспорту. З 1930 професор МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова), з 1932 Військово-інженерної академії. Основні праці по теорії пружності, будівельній механіці і опору матеріалів, а також по прикладних питаннях математичної статистики. Автор підручників для вузів по опору матеріалів і теорії пружності. Нагороджений орденом Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.
Літ.: Кишкин Би. І., Нетребко Ст П., М. М. Філоненко-Бородіч, М., 1974.
