Філокартія [від греч.(грецький) philéo – люблю і лат.(латинський) carta, charta (греч. chártes) – папір, списаний аркуш, книга], колекціонування, як правило ілюстрованих, поштових карток (листівок). Ф. зародилася в кінці 19 ст, коли почався масовий випуск листівок, що набули міжнародного поширення як найдешевший вигляд поштового відправлення. Перша листівка випущена в 1869 в Австро-Угорщині (у Росії в 1872), перші ілюстровані – в 1870 в Германії і Франції (у Росії в 1895), перші радянські – в листопаді 1917.
В 1878 на Усесвітньому поштовому конгресі в Парижі прийнятий міжнародний стандарт листівки: 9´14 см, в 1925 – 10,5´14,8 см; спочатку оборотна сторона призначалася для адреси (спеціального місця для листа не передбачалося), з 1904 її ліва половина відведена для листа. Сучасні ілюстровані листівки діляться на художніх (репродукційні і оригінальні) і документальних (фотолистівки). Листівки, що випускаються поштовими відомствами, мають надрукований знак поштової оплати, на листівках художніх і ін. видавництв передбачено місце для його наклейки.
Ф. почалася із збирання видових і етнографічних листівок, які були одним з найбільш доступних засобів знайомства з природою, побутом і культурою народів світу. Ф. зіграла значну роль в популяризації витворів образотворчого мистецтва, що експонуються в музеях і на виставках. Листівки із зображеннями сучасних їх випуску історичних, географічних, архітектурних і ін. об'єктів, пам'ятників матеріальної культури і т.п., набуваючи з часом характеру документальних джерел, зближували Ф. з допоміжними історичними дисциплінами. В кінці 19 – початку 20 вв.(століття) виникли перші організації філокартістов. Стали видаватися спеціальні журнали і каталоги (у Німеччині, Австро-Угорщині, Франції, Росії, Великобританії, США, Італії, Швейцарії, Іспанії і ін.), відбулися міжнародні виставки (у Лейпцігу, Петербурзі, Ніцці, Парижі, флоренції, Нюрнберзі, Лондоні і ін.), конгреси колекціонерів і видавців листівок (у Лейпцігу – 1896, 1910; Ніцці – 1899).
На початку 20 ст Ф. стала одним з популярних видів колекціонування, чому сприяли масовий випуск всіляких з тематики (географія, етнографія, історія, різні види мистецтва, техніка, спорт, портрети і т.д.) і високоякісних по художнього і поліграфічного виконання поштових листівок і що значно розширився із зміцненням міжнародних зв'язків поштовий обмін між країнами. Лише у СРСР щорік видається 7–8 тис. різних листівок (сюжетів) загальним накладом 2,5–3,5 млрд. екз.(екземпляр) (вид-ва: міністерства зв'язку СРСР, «Образотворче мистецтво», «Радянський художник», «Планета», «Плакат», «Художник РРФСР», «Аврора», «Містецтво» і ін.). Сов. філокартісти (перші об'єднання були засновані в 30-і рр. в Москві і Ленінграді) ведуть роботу в рамках Всесоюзного суспільства філателістів. Листівки, що випускаються в СРСР, враховуються «Літописом ізоїзданій». Колекції листівок комплектуються і державними установами (Всесоюзна книжкова палата Державна бібліотека СРСР ним. В. І. Леніна). Матеріали по Ф. публікуються в збірці «Радянський колекціонер» і бюлетені «Філателія СРСР». У 1967 відбулася міжнародна виставка листівок в Брно, в 1970 – в Будапешті. Серед унікальних колекцій – зборів Д. Анджолетті (Італія, 1,5 млн. листівок), А. Коченди (ЧССР, до 1,5 млн.), Н. С. Тагріна (СРСР, 650 тис.), Л. Петраковіча (ВНР, 500 тис.).
Літ.: Шлєєв Ст Ст, Файнштейн Е. Би., Художні листівки і їх збирання, М., 1960; Тагрін Н. С., У пошуках надзвичайного. Із записок колекціонера, Л., 1962; Забочень М. С., Ленініана в листівках, М., 1970; Бабінцев С. М. і Тагрін Н. С., Бібліографія філокартії (1897–1967), «Радянський колекціонер», 1970 № 7; Шлєєв Ст, Бібліографія філокартії (1900–1970), там же, 1971 № 9; Забочень М., Бібліографія філокартії (1897–1970), там же, 1974 № 12; Забочень М. С., Філокартія, М., 1973; Файнштейн Е. Б., У світі листівки, М., 1976.
