Фібриноген (від фібрин і ...ген ) , розчинний білок плазми крові, що відноситься до групи глобулінів; чинник I згортання крові, здатний під дією ферменту тромбіна перетворюватися на фібрин. Молекулярна маса Ф. близько 350 000. Молекула має форму глобули діаметром близько 22 нм; складається з двох однакових субодиниць, кожна з яких представлена трьома неоднаковими поліпептидними ланцюгами, що позначаються а, b(В) і g, де А і В – пептиди, що відторгаються тромбіном. Синтез Ф. у організмі відбувається в паренхіматозних клітках печінки. Вміст Ф. у плазмі крові здорової людини 300–500 міліграма % . При недостатності Ф. у організмі або при утворенні молекул з аномальною будовою спостерігається кровоточивість.
Ф., отримуваний осадженням з плазми крові етанолом, використовують для зупинки кровотеч при операціях, в акушерсько-гінекологічній практиці, при гемофілії і захворюваннях, пов'язаних з пониженим вмістом Ф. у крові. Випускаються препарати Ф. для лабораторних досліджень; Ф., отримуваний з крові людини, використовують для клінічних цілей.
Літ.: Андрєєнко Р. Ст, Сучасні дані про хімію і фізіологію фібриногену, «Успіхи сучасної біології», 1974, т. 77, ст 1; Models proposed for the fibrinogen molecule and for the polymerization process, «Thrombosis Research», 1975, v. 6.
