Франциськанци (franciscani), ченці католицького жебракуючого ордена, заснованого Франциском Ассизським в Італії в 1207—09 (як братерство мінорітов) з метою проповіді в народі бідності, аскетизму, любові до ближнього і пр. У 1223 папа Гонорій III затвердив статут ордена. Підставою ордена Ф. належало початок жебракуючим орденам . Ф., одягнені в коричневу шерстяну туніку, такі, що переперезали мотузком, в сандалях босоніж, що мандрували по країні з проповідями, використовувалися церквою для підривання впливу єретиків, тавруючу жадність і розбещеність духівництва. Вже в 20-х рр. 13 ст Ф. на практиці відійшли від ідеалу бідності. Завдяки пожертвуванням, даруванням мирян, заповіданим імуществам орден перетворився на крупного власника. Збагачення Ф. легалізовано в початку 14 ст папством, що оголосило майно ордена приналежністю церкви, що лише надається нею Ф. Наряду з домініканцями Ф. здійснювали функції інквізиції . У 1256 папство надало їм право викладати в університетах. У багатьох європейських державах в період Великої французької революції і буржуазною революцій 19 ст орден Ф. у числі інших був ліквідований; до кінця 19 ст відновлений (спочатку в Іспанії і Італії, потім у Франції і ін. країнах). У епоху імперіалізму, подібно до ін. чернечим орденам, Ф. стали знаряддям клерикалізму. Орден зі своїми відгалуженнями налічує близько 40 тис. чіл. (1975): у Італії, Іспанії, Франції, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), США, Каналі, Туреччині, Бразилії, Парагваї і ін. Ф. контролюють ряд університетів, коледжів, мають свої видавництва.
